Новини

Чотири березневих дні в Буковелі

Український журналістський фонд

… Коли по закінченню декількох незабутніх днів нинішньої календарної весни, проведених на гірськолижному курорті, мій колега запитав “Що для тебе Буковель?”, Я випалила: “Це пункт прямого переливання адреналіну в кров!”. Він, який давно з лижами на “ти”, зрозумів: для мешканки “крайнього півдня” це і справді головне враження. Але не єдине.

І прем’єра санної траси

 

Знаю, багато одеситів давно оцінили можливості курорту в Івано-Франківській області та щорічно планують зимову відпустку в Буковелі. Моя розповідь – швидше, для тих, хто там ще не бував, як і я.

Отже, півтори-дві години з обласного центру по хорошій дорозі, через Яремче і Яблуницю – і погляду постає просто-таки величезне, сучасне європейське місто з розвиненою інфраструктурою, що виникло відносно недавно на карті України практично “з нуля”. Взимку, ясна річ, тут завжди сніжно і не особливо вітряно, але, як виявилося, і весна придатна для зимових розваг аж до 15 квітня, а буває і довше. До того ж, навесні скіпаси (абонементи) дешевше. Людей в шоломах, з лижами і сноубордами було видимо-невидимо в ці березневі дні на всіх трасах курорту – 68 кілометрів трас різного ступеня складності від відсутності снігу не страждали (раптом що – всюди розставлені гармати для штучного засніження схилів і побудований спеціальний технологічний водойму з романтичним назвою “Озеро молодості”). І подумалося: якщо зараз не стати на лижі, то коли ще доведеться? “Чайників”, на зразок мене, в Буковелі вчать інструктори. Мого звати Олексій Огурцов, і я обіцяла назвати його ім’я (хоч він і не просив) в подяку за терпіння і багаторазову допомогу при багаторазовому ж моєму падінні з практично дитячої гірки. Хоч Буковель давно став центром підготовки спортсменів і тут створені всі умови для тренувань членів Олімпійської збірної, але новачки без уваги не залишаються. “Bukovel Ski School” – лижна школа для дорослих і дітей. Шоломи, лижі, сноуборди – все можна взяти напрокат.

Якщо лижі здалися мені все ж складними, то катання на санках досі сниться. Відкриття в Буковелі санної траси довжиною 3 кілометри стало родзинкою зимового сезону 2017/2018. Працює траса вечорами. Коли мчиш в сутінках по місцями крутому спуску на справжніх карпатських гринджолах посеред таємничого соснового лісу, гальмуєш на віражах усіма частинами тіла, щоб не потрапити в спеціальну сітку, яка ловить тих, хто верещить то від жаху, то від захвату, – це дуже весело.

У боротьбі зі втомою після таких розваг дуже допомагає релакс в VODA club. Плавання в теплому басейні під відкритим небом, коли голова на морозі  –20, – ще одне нове відчуття.

Чим ще запам’ятається Буковель? Теплом затишних дерев’яних шале. Таким доречним після годин, проведених на морозі, глінтвейном, смачніше якого, здається, немає. Зеленими соснами в шапках іскристого на сонці снігу. А ще двома “фішками” цього сезону: готелем, побудованим зі снігу і льоду, де ліжка застелені овечими шкурами, а напої в барі подають в крижаному посуді (щороку що-небудь нове зі снігу будують, що придумають на наступний, – невідомо); великим середньовічним містечком – декорацією до фільму-фентезі “Тільки диво”, який обіцяний глядачам до Нового року. Знімальна група прагне максимально використовувати сніговий період, а потім переміститься з гостинного Буковеля на інший майданчик. А збудоване містечко, так здалося, навряд чи стануть розбирати, бути йому одним з туристичних об’єктів …

 

“Бізнес, який мені подобається”

 

Рік народження Буковеля – 2004-й Тоді його відвідали кілька дестяків тисяч туристів. Зараз тут щороку відпочивають 2 млн. туристів, третина з яких – іноземці з Європи, США, Канади, Ізраїлю, Австралії, країн Азії і Африки. Як же все починалося? –  про це у групи журналістів українських ЗМІ була можливість в один з буковельських вечорів поговорити з одним із родоначальників курорту, бізнесменом, громадським діячем, меценатом, а нині політиком –  народним депутатом України Олександром Шевченком, який спеціально приїхав на зустріч.

І по всьому виходило, що якби не було в уродженця Коломиї любові до рідних місць і захопленості лижами – “Всі вихідні проводив на Драгобраті, а потім почався бізнес, який мені подобається” – то, може, і не було б Буковеля в його нинішньому вигляді. Як розповів Олександр Шевченко, курорт вирішено було будувати біля села Поляниця біля підніжжя гори Буковель. Селу пощастило несказанно. Найбільш депресивне навіть за мірками Карпат – безробіття, відірваність від цивілізації в зимову пору, відсутність навіть освітлення – це тоді. Зараз – “село мільйонерів” за рахунок продажу колись дешевої землі і та можливості створити сімейний бізнес. 5 тисяч робочих місць створено нині в Буковелі та 20 тисяч – навколо нього. “У селі немає жебраків і ніхто не думає про виїзд за кордон на заробітки” –  каже Олександр Шевченко.

А створювати Буковель почали з майстер-плану розвитку курорту, який замовили інженерам і екологам провідної канадської фірми. Екологічний аспект цікавив особливо, і Олександр Шевченко зупинився на ньому особливо. Як розповів, перед приходом Буковеля в регіон тут процвітали незаконні рубки лісу, але за час роботи курорту “кубомаса” карпатського лісу зросла майже втричі. Всі рубки лісу, крім необхідних для облаштування трас і розвитку курорту, забронені. Кожен рік тут висаджують тисячу дерев і це, запевнив, у два-три рази більше, ніж вирубують. А каналізаційні стоки? У Буковелі побудована найсучасніша австрійська система багаторівневого очищення стоків – була відповідь. Працює контрольна лабораторія. Для більшої переконливості повідомив, що на вихідному резервуарі очисних споруд “живе і чудово себе почуває форель”. Непроста справа – будівництво доріг в гірській місцевості.  Як розповів Олександр Шевченко, в Буковелі розпочала свою роботу нині відома дорожня фірма, саме на цій території випробувала новітні технології в будівництві доріг.

У 2012 році Буковель визнаний гірськолижним курортом світу номер один за темпами розвитку, вже зараз в нього інвестовано близько 600 млн. доларів. Олександр Шевченко запевнив – Буковель залишається перспективним інвестиційним майданчиком та тут раді будь-якому, хто входить, якщо це на користь курорту.

Як стало зрозуміло під час розмови, в партнерські відносини з Буковелем готова вступити і держава: є плани побудувати потужний біатлонний комплекс. Проект може бути реалізований за кілька років, вважає Олександр Шевченко.

– Спорудження комплексу почнемо вже в цьому році. Влітку на ньому можна буде бігати в спеціальних роликах, а взимку – освоювати зимові види спорту. За 2018 рік зробимо бігові доріжки і місця для стрільби, а потім будемо завершувати роботу. Наші біатлоністи гідні кращого комплексу і я впевнений, що етапи Кубка світу з біатлону незабаром будуть проходити в Буковелі.

Відпочинок дітей, оздоровлення дорослих та інші проекти

Коли в успішному бізнесі знаходиться місце для благодійності, – це називається соціально-відповідальний бізнес. Олександр Шевченко – почесний президент благодійного фонду “Новий Івано-Франківськ” та місто повною мірою відчуває участь свого обранця в багатьох інфраструктурних та інших проектах. З Буковелем їх теж пов’язано чимало. За останні роки понад 80 тисяч осіб мали привід сказати як мінімум “спасибі”: діти, які страждають на цукровий діабет, ДЦП оздоровилися тут разом з батьками; понад 700 учасників АТО і їх сім’ї, діти загиблих пройшли курс реабілітації в Буковелі. Вражаюча цифра – близько 9 тисяч першокласників під керівництвом кращих інструкторів “Bukovel Ski School” безкоштовно вчилися кататися на лижах. Нагадаємо, що Буковель прихистив табір “Артек”, який приймає дітей не тільки влітку, а й під час осінніх і весняних канікул, і влітку 2015 року біля 500 одеських дітей, які потребують підтримки, відпочивали тут з ініціативи ще одного співзасновника курорту, тоді губернатора Одеської області Ігоря Палиці. Як нам розповіли, вчителі, медики, пенсіонери Івано-Франківщини можуть в порядку черги розраховувати на триденний відпочинок в Буковелі згідно з планом БФ. Словом, малу батьківщину Олександр Шевченко турботою оточив. У політику пішов, оскільки “набридло чекати, що хтось хто, коли-то, щось зробить за мене”. Його нинішні амбіції набагато більші і про них він готовий говорити. Але це буде інша сторінка біографії людини, яка подарувала Україні Буковель …

Дора Дукова

Одеса-Івано-Франківськ-Буковель-Одеса