Дайджест

ПАКУЙТЕ ВАЛІЗИ – І НА ОСТРІВ ЗАНЗІБАР

Український журналістський фонд

Саме на цьому тропічному острові відпочинок один з найдешевших з усіх екзотик Землі і в дусі філософії занзібарців «Hakuna Matata».


Нещодавно мав розмову з товаришами, що об`їздили «півсвіту» з метою відпочити і отримати враження від побаченого. Знаю їх як практичних і ощадливих людей. Кожна гривня, витрачена ними в подорожі, робить максимальну віддачу. Вибір країни, у яку поїдуть, завжди оптимальний. Захоплююся їхніми різнобарвними фотобібліотеками і зафільмованими сюжетами. Остання поїздка і розповідь – про острів ЗАНЗІБАР. Мрія стала настільки для мене життєво необхідною, що перша ліпша можливість – і я на літаку до омріяного острова.
Хоча подорож відбулася в сезон дощів, а травень – останній місяць у довгому дощовому сезоні (розпочався він у лютому), всі її учасники після повернення до Києва помітно відрізнялися від інших людей, що поверталися з відпочинку, шоколадно-золотистою засмагою.

Ну що ж, читачу, спробую силою отриманих аргументів від побаченого і почутого переконати тебе у тому, що якщо ти вибираєш мандрівку чи для відпочинку, чи для власного пізнання, то слід вибрати саме острів Занзібар, що є частиною східноафриканської країни Танзанії. Якщо його історія, за твердженнями археологів, налічує майже 20 000 років, то територія обраховується скромніше – її можна зрівняти хіба що з 1/10 частиною Волинської області.
Отже, беремо в руки глобус – фізичну карту Землі, крутимо і знаходимо крайню східну точку середини Африки – країну Танзанію, а справа від неї – острів Занзібар. Острів є частинкою занзібарського острівного архіпелага, який від континента від’єднує занзібарська протока. Не можете не помітити, що країна знаходиться нижче середини планети – екватора. Зоряне небо відрізняється від того, яке ми бачимо у північній півкулі: вночі особливо яскраво сяє Великий Хрест і не менш яскраве сузір`я Неправдивого Хреста.
Але на початку слід спростувати кілька чуток або ж перебільшень про Занзібар.


Чутка перша. На острові Занзібар поширена популяція мухи це-це, яка переносить смертельну недугу. За всі дні ми стикалися не частіше з цими комахами, ніж у себе вдома, тільки не з це-це, а звичайними мухами. На Занзібарі більше десятка років тому з допомогою вчених позбулися цих небезпечних комах.
Чутка друга. Вас покусають малярійні комарі – і ви можете захворіти малярією. Звичайно, можуть покусати комарі. Якщо ввечері чи поночі зайти в хащі, не скориставшись репелентом, сісти і чекати, то покусають обов’язково. Слід зазначити, що наші українські комарі більш в’їдливі і частіше явище, ніж їхні родичі на острові. Але не факт, що це буде самка малярійного комара, якій, щоб вас заразити, потрібно бути самій зараженій. Останній спалах хвороби тут стався вісім років тому.
Чутка третя. Жовта лихоманка. На острові її немає. Хоча континентальна Африка час від часу має таку проблему. Занзібарці стережуть свої кордони, і якщо ви завітали б на острів не з України, а з якоїсь африканської чи азійської країни, вас настирливо попросили б показати сертифікат про зроблене щеплення.
Чутка четверта. На острові немає нічого цікавого, вас очікуватиме нудьга.Не розумію, звідки поширилася така чутка. Можу гарантувати, що для десятиденної мандрівки, під час якої ви днів шість будете засмагати і купатися в Індійському океані, чотири дні для огляду і знайомства з туристичними принадами Занзібару недостатньо. Про деякі з них скажу трохи нижче.


Чутка п`ята. Мовний бар’єр. Вам буде важко знайти спільну мову з острів’янами – вони бідні та малограмотні. Вигадка і не більше. Справді, рівень життя у країні низький, але занзібарці при великому бажанні заробити гроші на прожиття роблять усе можливе і неможливе, щоб догодити туристові. Мова спілкування – англійська. У школах з восьмого класу всі предмети у примусовому порядку вивчають англійською мовою. Тож рівень знання англійської у далеких поселеннях цілком задовільний для спілкування з туристами. Слід сказати, що багато занзібарців уже мають мінімальний словниковий запас російських та українських слів.
Отож з чутками покінчено, а далі вибір туристичної компанії для придбання туру. Не перший рік на ринку туристичних послуг поряд з чималою пропозицією турів до екзотичних кран дбає про безпечний і комфортний відпочинок на Занзібарі українська туристична фірма «TPG». У Танзанії, як і на Занзібарі, її туристів приймає туристична компанія «FLASH TOUR». Окрім сервісу в дорозі, продуманого турфірмами до дрібничок «пакетного» відпочинку, ви ще матимете в мандрівці поряд із собою місцевих, але україно-російськомовних екскурсоводів. Дивно, та надзвичайно приємно, коли темношкірі, але привітні Кісай Міхаел (kisai2009@yahoo.com) і Джошуа Джонсон можуть без знання вами іноземної мови розповісти про все, що викликатиме у вас інтерес у цій частині Землі.

Шоста година ранку. Чубок сонця, що сходить, велетенськими перевеслами променів лопатить далекий обрій, починаючи ранішній шлях на зеніт дня. Небо хоч голубувато-сіре, але тепле, дихає вологою і легким запахом риби. А обрію майже не видно, бо сонячне проміння не дає можливості побачити лінію, в якій з’єднуються небо і океан. Далеко відійшов у відпливі від берега океан, злизавши з берегового піску всі ямки. Пісок дрібний, як мелений перець, і білий, як тростиновий цукор. На дні залишеного океану від берега всюди витіюваті водорості та безліч мушель різних форм. Тиша неймовірна, як перед бурею. Тільки вдалечині шелест потужної водойми. Як би не добирав слова, мені не вдасться викликати точну уяву побаченого, не кажучи про трепет в душі маленької людини, що стоїть на краю невеликої землі, перед безоднею води і сонячного повітря. Це треба бачити на власні очі.
Хоча іноді наші очі підводять. Точніше не очі, а майстерно зроблені фотографії готелів, що пропонуються на різних сайтах, у тому числі – найвідоміших. Готель слід не по картинках вибирати, а звернутися до менеджерів компанії «TPG» і висловити свої побажання.
Острів можна поділити на умовні п’ять туристичних зон: південна, північна, східна і західна, а також столиця Занзібар – Стоун Таун, що у перекладі означає кам’яне місто. Людям, які не можуть жити без міського гамірного руху, без виру соціальних і політичних подій, слід селитися у столиці. Крім того, усі туристичні стежинки починаються саме в столиці – тут знаходиться пристань, від якої відходять дерев’яні кораблики до різних островів, у тому числі до найбільшого, що має назву Прізон. Саме на ньому розташована будівля середньовічної в’язниці. Але найбільшою окрасою острова є сейшельські велетенські сухопутні черепахи. Вік найстарішої, яку довелося побачити, – 186 років. Не менш цікавою є історія появи цих древніх жителів Землі на острові. Також столиця найкраще з усіх місць береже в архітектурі історію оманського і англійських поневолень острів’ян. У столиці знаходиться султанський палац та будівля, в якій проживав легендарний співак Фредді Мерк’юрі. Занзібар є його Батьківщиною. В місті ви можете також переконатися, що справжнім індикатором рівня достатку і візитівкою будь-якого жителя кам`яного міста є двері. Так, двері, в які ми звикли заходити. Різьблені, ковані, з різними накладними і вирізаними об`ємними елементами, з арками і філігранними замками вони прийшли до Занзібару з Індії.

Але найколоритнішим у столиці є ринок. Хоч антисанітарія вражає, але не менш вражає кількість екзотичних фруктів та риби. До речі, туристи, що повертаються додому, саме на цьому ринку роблять усі свої закупи: спеції, фрукти, статуетки з ебоніту і дарунки океану, а також сувеніри. На цьому ринку можна дуже добре сторгуватися, і треба це робити, бо занзібарці встановлюють ціну, яку можна при торгуванні зменшити втроє.
На острові популярне віщунство, знахарство, магія і чаклунство. Не тільки острів’яни, але частенько й туристи звертаються до сил місцевих чаклунів, які приписують своїм клієнтам різноманітні незбагненні ліки, що можна придбати тільки у Занзібарі. І тут є кілька таких торгівельних лавок, що своєю бутністю межують між реальністю і якимось зачарованим світом. Наприклад, у молодої сім`ї немає довго дітей. Рецепт один: чоловікові потрібно з`їсти порошок бивня слона та випити узвар з крокодилячих кігтів. І усе наладиться. Правда, екскурсоводи Міхаел і Джон запевнили нас, що багато занзібарців уже не сповідує окультну медицину, та й чаклунів, які воліють заробити у будь-який спосіб, розвелося дуже багато.

Столиця-столицею, але до Занзібару слід їхати за променистою зелено-блакитною водою і білим кораловим піском Індійського океану. А ці омріяні атрибути є тільки на краю острова – на півночі, сході чи заході. Крім того, слід пам’ятати, що відливи на океані можуть сягати до двох кілометрів. Іноді це втомлює – йти до води такі відстані. А от на західному узбережжі відпливи не такі відчутні, а тому глибина тримається упродовж дня. Крім того, західне узбережжя призначене для тих, хто любить усамітнений відпочинок. Справжній гул океану можна почути тільки на східному узбережжі.
Тепер коротко про готелі. Хто що б не радив, а ті, про які напишу далі, бачив і «пробував на зуб» я і наша чесна компанія журналістів з усієї України.

Далі про готелі у тому порядку, в якому вони значилися у нашій дорожній карті.
Південь – чудовий готель «Azao Resort 4*», оточений багатющою тропічною рослинністю. Готель має котеджну систему. Біля кожного котеджу є свій басейн. У номерах ліжка обладнані протимоскітними балдахінами. Головний менеджер готелю Тоні Леслер (gm @ azaoresortzanzibar. com) особливо дбає про комфортне проживання і харчування туристів. Кухня ресторану до 70 відсотків складається з морепродуктів і адаптованих для споживання європейцями страв місцевої кухні. Берегова ліня нагадує японсько-корейські пейзажі, в яких поєднуються сади типу бонсай і безкрая гладь океану. Хоча є піщані виходи, але спеціальне взуття не завадить, бо дно підмите кораловим рифом. Готель приймає найбільше гостей з Чехії, Німеччини, Італії та Англії.
Схід – готель-етно «Spice Island Hotel & Resort 4*». Шкода, що описово важко передати загальний вигляд готелю. Коли ви потрапляєте на його територію, то вам здається, що це непрохідні тропічні хащі, по яких надзвичайно охайно викладені вузенькі доріжки, що петляють між бунгало, пофарбовані в червоний колір. Ресторан, рецепція (стійка реєстрації), масажний салон і спеціальна приватна територія для туристів, що хочуть мати власну відпочинкову зону, – все вкрито дахами з пальмового віття. Так, не просто віттям на якихось опорах. Усі будівлі, що можуть спершу видатися кволими хижами, вміло архітектурно стилізовані під житло масаїв – капітальні одноповерхові кам`яні будинки. А дах з метою збереження мікроклімату всередині приміщень для комфорту туристів має потрійну конструкцію. Серфінг-клуб, усе обладнання для снорклінгу (плавання в масках і з трубкою з метою споглядання підводного світу на невеликих глибинах) і дайвінгу (знайомство з підводним світом на глибинах до 15м із спеціальним акваланговим спорядженням), повний набір спа-процедур на цілющих місцевих косметичних засобах – далеко не вичерпний список пропозицій готелю. Майже завжди сам особисто приймає гостей-туристів власник готелю Гард Вінкель. Це його авторська ідея – створення такої ідеології етноготелю. Йому допомагає енергійний Сандро Копперт. Саме він дбає про забезпечення життєдіяльності готелю, втілюючи в життя раціоналізаторські ідеї, особливо примноження флори на території, її неповторності та привабливості для туристів. Але надзвичайним дарунком для українських туристів є в німецькій команді наша землячка Вікторія Жданова (account@spice-island-hotel-resort.com). Неймовірно швидко можна вирішити будь-яку проблему, чи задовольнити забаганку, якщо маєш справу зі «своїм». Хоча проблем у цьому готелі – нуль. А додасть бажання сюди повертатися океан, який в окремих місцях має казкові береги, колір води і білий пісок.
Захід – готель єврокласу «Royal Clif Zanzibar». Якщо ви прибічник сучасного стилю та європейського комфорту, то вам слід обирати цей готель. Його родзинками є розташування ресторану, де ви можете випити фрешу з екзотичних фруктів над урвищем океану, до пологого берега якого ведуть серпантинові східці. Невеличкі плантації місцевих фруктів і овочів, де можна спостерігати за визріванням маракуйї, манійоки, огірків, цикорію, кокосових горіхів, папайї і манго. І, звичайно, океан, який упродовж дня практично не впадає ні у відпливи, ні у припливи. Це купання у будь-який час доби без усіляких обмежень.
Північ – готель «Smiles Beach Hotel,3*». Хоча за категорійністю він значиться як тризірковий, усі туристи нашої делегації поставили всі 5 зірок. У його назві є слово «смайли», і це відповідає дійсності. Від Айлін Ерде (gro@ smilesbeachotel.com), що є головним менеджером готелю, до покоївок, які приходили ввечері розстеляти ліжка чи розпилити в кімнаті репелент від комарів, – усі без винятку приємно посміхалися. Їхнім головним гаслом був вираз: «Хакуна матата», тобто, усе без проблем. І якщо вони його використовували, то було зрозуміло, що все зроблять найкращим чином для того, аби гостям було добре в їхньому готелі. Збудований цей готель 16 років тому. Його власник є першопрохідцем туристичного бізнесу на північному узбережжі. Навколо готелю розташоване занзібарське село Нунгві. Надзвичайно цікаво поспілкуватися з місцевими жителями, дізнатися про їхнє життя, відчути атмосферу справжньої Танзанії – країни центральної Африки.

Для того, щоб переконатися, що готелі справді варті доброго слова, можна зайти через Інтернет на міжнародний портал www.booking.com і в пошуку за назвами готелів подивитися їхнє місце у загальному рейтингу. На момент написання публікації усі мали високі бали – від 7,7 до 8,4. Рейтинг цей складається за відгуками туристів, які вони залишають у мережі про готелі, де відпочивали. Вартість на цих сайтах потрібно залишити без уваги, бо туроператор «TPG» (www.tpg.ua) пропонує суттєво дешевші тури. Наприклад, вартість туру в названі готелі на двох на 9 діб разом з перельотом коштує в межах 2000 доларів США. Слід зауважити, що перельоти сьогодні здійснюються з пересадкою у Стамбулі одним з найкращих аероперевізників «Turkish Airlines». Під час пересадки ви маєте змогу завдяки туристичній компанії «TPG» здійснити екскурсію по столиці Туреччини – місту Стамбулу. Також під час польоту вас тричі годують і видають необхідні речі для комфортного перельоту.
Звісно, і ми не втрималися від вражень – особисті сторінки рясніли фотографіями і рядками, сповненими власних емоцій про океан, піщаний берег і неймовірно гаряче сонце. На відміну від інших країн, де пропонують тури пляжного відпочинку (наприклад, Туреччина, Єгипет, Болгарія), у всіх готелях був безкоштовний Інтернет. Це дуже важливо для подорожуючих, адже в такий спосіб є можливість підтримувати зв’язок з домівкою.
Розповідь у газетних рядках ніяк не вміщається, і, звісно, читати великі тексти не завжди цікаво. Дуже шкода: ще багато не розказано. Але, міркую, достатньо цього, щоб зрозуміти, що Занзібар – це новий світ і незвичний формат для нашого відпочинку. Краще один раз побачити, ніж сім разів прочитати чи почути. Тому невеликий сюжет про пейзажі та враження як логічне доповнення розповіді можете переглянути на нашому сайті www.mistovechirne.in.ua.
А якщо виникли запитання з приводу подорожі, звертайтеся до компанії «TPG» за телефоном 093-371-18-39, що у Києві, або за телефоном 050-907-09-06, що у Володимирі-Волинському.
Ярослав КусмірВолодимир-Волинський – Київ – Стамбул – Занзібар

Фото: В. Пучков