Новини

Чи може місцева влада проводити перевірки в газетах

Український журналістський фонд

Вимоги органів місцевого самоврядування або їх посадових та службових осіб надавати первинні бухгалтерські документи, інші документи фінансово-господарської діяльності, тобто проводити ті чи інші фінансові перевірки – є порушенням законодавства. Оскільки таких повноважень ані Конституцією України, ані Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та прийнятими відповідно до нього підзаконними актами не надано. 

Такі роз’яснення дає медіаюрист ГО «Платформа прав людини» Олександр Бурмагін.

Останнім часом побільшало звернень до НСЖУ щодо надання інформації про порядок та проведення різноманітних перевірок на підприємстві. В багатьох випадках творчі колективи стверджують, що таким чином на видання намагаються тиснути посадові та службові особи органів місцевого самоврядування. Наприклад, голова обласної ради вимагав надання у одного з комунальних ЗМІ трудових книжок, первинних бухгалтерських документів, оригіналів договорів тощо. Для того, аби знати хто, що, в яких випадках і в яких межах має право перевіряти надаємо наступне роз’яснення.

Процедуру проведення перевірок на будь-якому підприємстві регламентує велика кількість (відповідно до органу державної влади, який здійснює перевірку), нормативно-правових актів. Нормативно-правовим актом загальної дії в цьому сенсі є Указ Президента України „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності” від 23 липня 1998 року N817/98. В п.5 зазначеного Указу Президента України зазначено: „Контролюючими органами, які мають право проводити планові та позапланові виїзні перевірки фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, є:

а) органи державної податкової служби – стосовно сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, неподаткових платежів;

б) митні органи – стосовно сплати ввізного мита, акцизного збору та податку на  додану вартість, які справляються у разі ввезення (пересилання) товарів на митну територію України в момент перетинання митного кордону;

в) органи державного казначейства, державної контрольно-ревізійної служби та органи державної податкової служби в межах їх компетенції – стосовно бюджетних позик, позик  та кредитів, гарантованих коштами бюджетів, цільового використання дотацій та субсидій, інших бюджетних асигнувань, коштів позабюджетних фондів, а також належного виконання державних контрактів, проавансованих за рахунок бюджетних коштів.

Зазначені у цій статті контролюючі органи мають право проводити перевірки  фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності лише в межах їх компетенції, визначених у частині першій цієї статті.

     Здійснення планових та позапланових виїзних перевірок з питань, визначених у частині першій цієї статті, іншими державними органами забороняється.

 Таким чином вимоги органів місцевого самоврядування або їх посадових та службових осіб про надання первинних бухгалтерських документів, інших документів фінансово-господарської діяльності є дублюванням функцій відповідних органів державної влади, які наділені діючим законодавством України повноваженнями проводити подібні перевірки. При цьому слід зазначити, що ні органам місцевого самоврядування, ні їх посадовцям таких повноважень ані Конституцією України, ані Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” та прийнятими відповідно до нього підзаконними актами не надано. 

 Відповідно до статті 17 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” „Відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.” В частині 4 статті 60 цього ж закону зазначено: „Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об’єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.” Проте, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Тому контроль, перевірка, управління – як і будь-яка інша діяльність органу місцевого самоврядування та його посадових осіб має спиратися на положення діючого законодавства України.

Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” не передбачає конкретних форм контролю, зазначаючи лише, що серед виключної компетенції обласних рад є вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об’єктами спільної власності територіальних громад, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, призначення і звільнення їх керівників (пункт 20 статті 43). Також цей закон наділяє постійні депутатські комісії правом „вивчати” діяльність комунальних, підзвітних підприємств (пункт 5 стаття 47), не зазначаючи конкретних повноважень щодо цього.

Відповідно до статей 19 та 71 Господарського кодексу України, які регулюють питання обліку і звітності підприємства, відомості, не передбачені законом, підприємство  надає органам державної влади, органам місцевого самоврядування, іншим підприємствам, установам, організаціям на договірній основі або в порядку, передбаченому установчими документами підприємства. Частина 6 статті 145 цього ж кодексу додає, що суб’єкти  господарювання зобов’язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію  належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.

Частина 4 статті 23 Господарського кодексу України забороняє незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб’єктів господарювання з боку органів та посадових осіб місцевого самоврядування. А стаття 136 цього ж кодексу додає, що власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб’єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства.

Отже, реалізація контрольних функцій органом місцевого самоврядування щодо підприємств засновниками або співзасновниками, яких вони є може відбуватися через заслуховування/надання звітів (підзвітність) керівників комунальних підприємств, призначення та звільнення керівників. Також, здійснення контролю може відбуватися через ініціювання з боку органу місцевого самоврядування перевірок комунального підприємства відповідними органами державної влади, які мають необхідні повноваження для цього.

Статутними документами підприємства (стаття 57 Господарського кодексу України) може бути передбачено додаткові механізми контролю, управління які не можуть суперечити нормам Господарського кодексу України та Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.