Дайджест

Ренате Німтц-Кьостер: «Тиражі скорочуються у всьому світі, окрім Індії»

Український журналістський фонд

Редакторка відділу науки «Der Spiegel» Ренате Німтц-Кьостер розповідає, як Інтернет вплинув на тиражі друкованих видань та наскільки німецькі медіа залежні від реклами.

Якою є сучасна німецька журналістика? Як Інтернет вплинув на тиражі друкованих видань? Наскільки німецькі медіа залежні від реклами? Чи допоможе диплом стати хорошим журналістом? Про це та інше говоримо з Ренате Німтц-Кьостер, редактором відділу науки «Der Spiegel», одного з найвідоміших журналів у світі. Нещодавно вона побувала в Чернівцях, де провела низку майстер-класів для студентів Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича та місцевих журналістів.

Ви працюєте у «DerSpiegel» у відділі науки. Що входить до Ваших обов’язків?

Сьогодні в Європі кожна велика газета, журнал радіо і ТБ має подібний відділ. Наука і технічний прогрес дуже важливі для розвитку суспільства та економіки. Репортажі міжнародних новин, які стосуються світу науки, також готують працівники схожих департаментів — більших або менших, залежно від видання. Наш відділ у «Der Spiegel» налічує 12 журналістів і декілька фрілансерів. Кожен із них спеціалізується у певних галузях — медицині, фізиці, біології (екології), археології, космонавтиці… Але це не обов’язково люди з науковими ступенями. Мої колеги пишуть короткі новини, звіти, інтерв’ю тощо. Найчастіше це відгуки про актуальні події. Наприклад, вручення Нобелівської премії, зміни клімату, наукові відкриття у різних сферах, нові тенденції у науковому світі.

В Україні існує стереотип, що журналістика — жіноча професія. Натомість за всю історію «Der Spiegel» жінка жодного разу не була головним редактором журналу. Наскільки жінки представлені у німецькій журналістиці?

Вітання Україні! Під час мого семінару в Чернівцях майже всі студенти були дівчатами. І вони відмінно справлялися! Можливо, емансипації приділяють більше уваги у соціалістичних і пострадянських країнах? Протягом останніх років ситуація в Німеччині дуже змінилася. Але головні редактори-жінки й далі виняток. «Der Spiegel» був заснований чоловіком і чоловічою командою у повоєнниій період. З того часу він значною мірою присвячений політиці. Але дискусії щодо цього посилились. Сьогодні багато жінок-журналісток працюють у різних відділах журналу і займають керівні посади у друкованій та онлайн-версії «Der Spiegel», але їм доводиться нелегко.

Чи можливо журналісту в Німеччині прожити лише на одну заробітну плату?

Це залежить від того, на яке видання працювати, а також штатний ти журналіст чи фрілансер. Якщо бути офіційно працевлаштованим, то цілком реально. Але все стрімко змінюється і подекуди в нашій професії стає все тяжче. Багато видавничих домів намагаються скоротити кількість співробітників. Інтернет змінив ситуацію і, швидше за все, так триватиме й далі. В Німеччині щодня виходить близько 30 мільйонів примірників газет. «Der Spiegel» має тираж 900 000 і кожен випуск читає 6 людей. Але тиражі скорочуються (у всьому світі, окрім Індії!), читачі переходять в Інтернет. Саме тому друковані видання мають шукати нові стратегії розвитку і мати онлайн-версії. «Der Spiegel» зробив це ще 20 років тому. Сьогодні Spiegel online — найуспішніша німецька новинна платформа, де працює близько 80 редакторів.

Довгі тексти або так званий long form journalism не є популярним в Україні. Читач (особливо в Інтернеті) не сприймає таких публікацій. Якою є ситуація в Німеччині?

Довгі матеріали всюди втрачають читачів. З розвитком телебачення та Інтернету люди змінюють свої читацькі звички. Але досі є шанси (особливо для преси) публікувати довгі репортажі й глибокі аналітичні матеріали, насичені високоякісною спеціалізованою інформацією. Німці й до нині надають велику перевагу газетам, особливо в регіонах. Але, звісно, приходить нове покоління…

Наскільки «DerSpiegel» залежить від реклами?

Кожне медіа залежало і залежить від неї. У нас є телеканали і радіостанції без реклами, які фінансуються за рахунок невеликих щомісячних внесків усіх громадян. Якісна журналістика коштує дорого! Раніше «Der Spiegel» заробляв більше, ніж сьогодні. Проте найважливішими пунктами редакційної політики були і залишаються такі: 1) відділи реклами абсолютно незалежні; 2) між рекламою і журналістськими текстами нема жодного зв’язку.

Окрім журналістської діяльності, Ви ще викладаєте. Неважко поєднувати теорію і практику?

Так, це дуже непросто.Іноді доводиться підміняти на лекціях інших колег. Але це трапляється рідко. У мене досить специфічна ситуація. Після 28 років роботи у відділі науки я так само прив’язана до журналу, але вже не надто зайнята щоденною журналістською роботою. Тому обрала декілька улюблених тем, які стосуються репортажу і раз чи двічі на рік передаю свій досвід молодим. Я дуже люблю цю роботу.

В Україні необов’язково мати спеціалізовану освіту, щоб стати хорошим журналістом. Як із цим у вас?

Журналістика — вільна професія, але все більше і більше журналістів вступають до різних навчальних закладів, які високо цінуються в Німеччині. Звісно, при прийомі на роботу це перевага, але ще більшим плюсом є опубліковані матеріали. Журналістика й досі залишається професією, в якій талант, пристрасть і амбіції можуть допомогти досягнути висот без наукового або іншого ступеня.

Довідка

Ренате Німтц-Кьостер вивчала романістику і славістику. Майже 30 років працює редактором відділу науки журналу «Der Spiegel». Спеціалізується на темах медицини, екології та археології. Готувала репортажі з Європи, США, Північної Африки та ін. Пише для друкованої та онлайн-версії «Der Spiegel». З 2006 до 2012 працювала викладачем журналістики в Клузькому університеті (Румунія).

MediaSapiens