Новини

«Неперевірена інформація може загострити конфлікт»

Український журналістський фонд

Розвиток онлайн-медіа дає журналістам більше запитань, ніж відповідей на них. Вибір між оперативністю і достовірністю, дотримання стандартів та журналістської етики, переваги і недоліки присутності в соцмережах, робота в умовах пропаганди та протистояння цензурі – ці та інші питання стали предметом обговорення під час Міжнародної конференції «Трансформація журналістики: цифрові виклики професійним стандартам та медіа-етиці». Захід за участю провідних вітчизняних та міжнародних медіа-експертів відбувся 9 грудня у Києві. Його організовано Національною спілкою журналістів України спільно з Офісом Координатора ОБСЄ в Україні, Державним комітетом з питань телебачення і радіомовлення та Комісією з журналістської етики.

Посол ОБСЄ в Україні Вайдотас Верба зауважив, що нині з викликами стикаються не тільки журналісти, а й сама організація ОБСЄ, адже треба адаптуватися до нових реалій та відповідати цим викликам. Проект з онлайн-журналістики був розроблений на прохання НСЖУ.

– Інтернет-технології несуть нові можливості для ЗМІ. Особливо зараз, в умовах конфлікту дотримання професійних стандартів як ніколи актуальне, – наголосив пан Посол. – Неперевірений матеріал може загострити конфлікт. Журналісти повинні не роз’єднувати, а об’єднувати, не провокувати насильство, а підтримувати мир.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко наголосив, що питання розвитку цифрової журналістики особливо важливе зараз, коли Уряд почав виконувати свої зобов’язання перед Радою Європи в частині створення суспільного мовлення та роздержавлення ЗМІ.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко зазначив, НСЖУ приділяє значну увагу  такому напрямку, як навчання.

– У нинішній непростий час тільки висока кваліфікація допомагає нашим колегам бути затребуваними на ринку праці. Тому ми вдячні офісу Координатора ОБСЄ за можливість проводити навчальні заходи з питань онлайн-медіа. І нинішня конференція дає змогу підбити підсумки серії тренінгів, на яких пронавчалося близько 100 журналістів з усієї України, – сказав очільник Спілки.

Голова Комісії з журналістської етики Володимир Мостовий зазначив: якщо в традиційних медіа зміни впроваджувалися століттями чи десятиліттями, то до цифрових технологій журналістам доводиться адаптуватися буквально на ходу.

– Це відкриває не тільки море можливостей перед журналістами, а й ставить багато запитань, – каже пан Мостовий. – Хоча я з оптимізмом ставлюся до змін.

Про те, як розвиток онлайн-медіа змінює традиційну журналістику, учасники конференції говорили під час першої панелі.

Фране Мароевіч, старший радник Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ наголосив: свобода в Інтернеті – це великий виклик. Інтернет має залишатися вільним простором, але в той же час мають бути визначені сфери, що потребують регулювання.

– Є чітка потреба покращувати грамотність, щоб громадськість краще розуміла нове середовище, – сказав експерт.

Керуючий партнер PlusOne DA Watcher.com.ua Максим Саваневський розповів про нові тенденції щодо контенту в інтернеті та соціальних мережах. Він звернув увагу: порівняно з подіями до Майдану інтерес до новинних сайтів в Україні зріс, але все ж залишається не надто високим. У першу десятку інтернет-сайтів, які відвідують наші співвітчизники, не входить жоден медійний сайт.

– На сьогодні трендом є те, що новини зводяться до заголовків, люди лайкають заголовки, навіть не читаючи новини. А картинки виграли як тип контенту. До того ж, сторінки в соцмережах стали конкурентами для ЗМІ. При цьому першоджерело новин – померло. Одну новину можуть передруковувати понад 200 видань, – проаналізував Максим Саваневський.

Шеф-редактор ГО «Телекритика» Наталія Лигачова додає: розмивається поняття не тільки джерела, а й експертного середовища.

– Якщо раніше професійні ЗМІ брали на себе відповідальність за тих, кого залучали в якості експертів, то зараз уже немає цього сита, – відзначила експерт. – Викликом стають також фейки. Це зброя пропаганди. А оскільки в онлайн-ЗМІ час іде на секунди, часто журналісти не перевіряють інформацію.

Провідний експерт Академії Української Преси, професор Тетяна Іванова проаналізувала наслідки спілкування «screen to screen» та зазначила, що «екранне» сприйняття інформації не дає людям змоги аналізувати її. А отже закликала частіше відмовлятися від інтернету на корить живого спілкування.

Генеральний директор Асоціації видавців періодичної преси Олексій Погорєлов порадив медійникам в першу чергу думати про кінцевого споживача інформації.

– Якщо ваш читач звик споживати інформацію з традиційних друкованих медіа, ви повинні давати йому цю можливість. А також пам’ятати про основні принципи: етичні норми, перевірку інформації, дотримання стандарті та незалежність, – зазначив пан Погорєлов.

Також під час конференції експерти ділилися досвідом керування та заробляння в нових умовах, говорили про нові інструменти цифрової журналістики і відповідальність за контент.

Свій досвід презентували не тільки столичні медіа-фахівці, а й журналісти регіональних видань. Так, головний редактор Видавничого дому ОГО «Рівне» Віталій Голубєв розповів, як журналісти працюють у соцмережах, відповідальний редактор черкаського інтернет-видання «Прочерк» Назарій Вівчарик проаналізував, як робота з аудиторією дозволяє виданню розвиватися, а видавець проекту «Телегазета» Дмитро Кліманов поділився досвідом запровадження сайту з платним контентом.