Новини

«Не потрібно захищати читача від інформації», – поради учасників Іспансько-українського форуму з журналістики

Український журналістський фонд

Журналісти повинні показувати різні точки зору, адже саме завдяки всебічній інформації аудиторія може зробити правильні висновки про ті чи інші події. «Не потрібно захищати читача від інформації», – такі рекомендації щодо роботи в умовах війни та пропаганди давали іспанські журналісти українським колегам під час IV іспансько-українського форуму з журналістики «Військова журналістика. Інформація проти пропаганди», що відбувся 4 грудня в київському Інституті журналістики.

Українські та іспанські медіа-експерти намагалися відшукати відповідь на запитання: як правильно висвітлювати події в умовах військових дій, як протидіяти пропаганді, чи треба відповідати фейками на фейки та чи мають право журналісти демонструвати свою позицію у матеріалах.

У відкритті заходу взяв участь Надзвичайний та Повноважний посол Королівства в Іспанії в Україні Херардо Бугайо Оттоне. Він зауважив: на сьогодні Україна перебуває в таких умовах, коли найближчий сусід всіляко намагається протистояти розвитку демократії в ній. Саме тому тему форуму і присвятили пропаганді та інформації в часи війни.

Президент Академії Української Преси, професор Валерій Іванов зазначив, що, на жаль, в Україні влада не до кінця розуміє цінності демократії і зараз пішла шляхом Росії, створивши Міністерство інформаційної політики. Також він наголосив, що говорячи про пропаганду з боку російських медіа, не варто забувати про стандарти своїх ЗМІ.

– Українські медіа на Сході втрачають довіру, бо дають однобічну картинку. Не можна на пропаганду відповідати пропагандою, треба відповідати чесним інформуванням, – сказав Валерій Іванов.

Про досвід роботи журналістів на Донбасі учасникам форуму розповіла кореспондент ТСН телеканалу «1+1» Ірина Павленок. За її словами, коли журналісти ще у квітні приїжджали на Схід, то населення вже  тоді було налякане «хунтою». А відому фразу Арсенія Яценюка  про «кулю в лоб» російські ЗМІ подали так, нібито ця «куля» призначається для донбасівців.

– З чим постійно стикалися наші колеги, то це так званий «інститут пліток». Скажімо, хтось десь сказав, що «Правий сектор» отруїв колодязі в селі. Потім цю інформацію підхопили російські телеканали. І ось люди вже в неї вірять. Також через соціальні мережі вкидання пліток поставлене на широкий потік, – каже журналістка.

Вона погоджується, що протистояти пропаганді «власними фейками» не варто.

Кореспондент Diario ABC (Іспанія) Пердро Родрігес  каже, що в умовах військових конфліктів журналістика завжди стикалася з цензурою.

– Необхідність подавати різні точки зору, включати в репортажі деякі «неприємні» деталі – все це спричиняло проблеми, – каже він.

Водночас Педро застерігає від помилок, які спричиняє бажання подавати інформацію якомога швидше.

Досвідом запровадження проекту «Стоп фейк» та спілкування з журналістами російських провладних ЗМІ поділився директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко.

Проект «Стоп фейк» присвячений боротьбі з пропагандою російських ЗМІ, яка все більше набирає обертів.

– Пропаганда активно працює в Європі, Росія розширює мережу своїх корпунктів.  Тому наш проект продовжує мати багато роботи. Так, на сайті розміщено вже понад 300 історій, які, як було нами доведено, є продуктом пропаганди, – сказав Євген Федченко.

Нещодавно він брав участь у дебатах з представником «Russia Today». Він переконаний, що в подібних дебатах варто брати участь, аби показати свою точку зору та, імовірно, когось переконати.

– Я довго вірив, що для росіян є дві точки зору – «потрібна» і «своя». Але переконався, що вони дійсно вірять у ті парадигми, які просувають. Це пропаганда як спосіб мислення… – зазначив пан Федченко.

Ана Алонсо, голова міжнародного відділу газети «El Mundo» переконана, що журналісти повинні мати відповідальність і не створювати контрпропаганду.

– Журналісти є тим знаряддям, яке також є зброєю. Тому журналісти мають бути найкритичнішим спостерігачем і звітувати перед громадянами, – каже Ана.

Звичайно, каже журналістка, стовідсотково об’єктивним не може  бути ніхто. Але «те, що в серці, треба залишати осторонь, бо журналіст працює не для себе, а для громадян».

За словами ведучого телепрограми «Хроніки війни» на телеканалі «Еспрессо ТВ» Артема Шевченка, зараз роль журналістів у конфлікті надзвичайно вагома. Особливо – з розвитком технологій та соціальних мереж.

– В тих же соцмережах медійний сегмент надзвичайно великий. Тому роль журналістів – творців суспільної думки досить значна.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко зауважив, що перед журналістами в Україні в часи військових дій постало багато викликів.

– За останній рік журналістика стала професією мужніх людей. Ми бачили численні факти насильства проти наших колег, порушення їхніх прав і навіть випадки смертей. Та попри ці проблеми, репутація журналістів на загал зросла, – зазначає Сергій Томіленко.

В той же час очільник Спілки визнає, що зараз на Сході дехто з колег обрав не стандарти професії, а служіння новій владі. Та більшість донецьких журналістів усе ж не прийняла нової ідеології, через що змушена долати численні труднощі: багато видань закрилося а журналісти вимушені шукати нове місце для проживання.

Тому серед головних завдань НСЖУ бачить допомогу колегам зі Сходу, які опинилися в скрутних обставинах, звільнення журналістів із полону та навчання колег особливостям роботи в умовах війни, що дозволить уникнути трагічних випадків.

– На сьогодні – це  час випробувань для кожного, в тому числі журналістів. І кожен проходить перевірку, – підсумував Сергій Томіленко.