Журналісти повинні показувати різні точки зору, адже саме завдяки всебічній інформації аудиторія може зробити правильні висновки про ті чи інші події. «Не потрібно захищати читача від інформації», – такі рекомендації щодо роботи в умовах війни та пропаганди давали іспанські журналісти українським колегам під час IV іспансько-українського форуму з журналістики «Військова журналістика. Інформація проти пропаганди», що відбувся 4 грудня в київському Інституті журналістики.
Українські та іспанські медіа-експерти намагалися відшукати відповідь на запитання: як правильно висвітлювати події в умовах військових дій, як протидіяти пропаганді, чи треба відповідати фейками на фейки та чи мають право журналісти демонструвати свою позицію у матеріалах.
У відкритті заходу взяв участь Надзвичайний та Повноважний посол Королівства в Іспанії в Україні Херардо Бугайо Оттоне. Він зауважив: на сьогодні Україна перебуває в таких умовах, коли найближчий сусід всіляко намагається протистояти розвитку демократії в ній. Саме тому тему форуму і присвятили пропаганді та інформації в часи війни.
Президент Академії Української Преси, професор Валерій Іванов зазначив, що, на жаль, в Україні влада не до кінця розуміє цінності демократії і зараз пішла шляхом Росії, створивши Міністерство інформаційної політики. Також він наголосив, що говорячи про пропаганду з боку російських медіа, не варто забувати про стандарти своїх ЗМІ.
– Українські медіа на Сході втрачають довіру, бо дають однобічну картинку. Не можна на пропаганду відповідати пропагандою, треба відповідати чесним інформуванням, – сказав Валерій Іванов.
Про досвід роботи журналістів на Донбасі учасникам форуму розповіла кореспондент ТСН телеканалу «1+1» Ірина Павленок. За її словами, коли журналісти ще у квітні приїжджали на Схід, то населення вже тоді було налякане «хунтою». А відому фразу Арсенія Яценюка про «кулю в лоб» російські ЗМІ подали так, нібито ця «куля» призначається для донбасівців.
– З чим постійно стикалися наші колеги, то це так званий «інститут пліток». Скажімо, хтось десь сказав, що «Правий сектор» отруїв колодязі в селі. Потім цю інформацію підхопили російські телеканали. І ось люди вже в неї вірять. Також через соціальні мережі вкидання пліток поставлене на широкий потік, – каже журналістка.
Вона погоджується, що протистояти пропаганді «власними фейками» не варто.
Кореспондент Diario ABC (Іспанія) Пердро Родрігес каже, що в умовах військових конфліктів журналістика завжди стикалася з цензурою.
– Необхідність подавати різні точки зору, включати в репортажі деякі «неприємні» деталі – все це спричиняло проблеми, – каже він.
Водночас Педро застерігає від помилок, які спричиняє бажання подавати інформацію якомога швидше.
Досвідом запровадження проекту «Стоп фейк» та спілкування з журналістами російських провладних ЗМІ поділився директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко.
Проект «Стоп фейк» присвячений боротьбі з пропагандою російських ЗМІ, яка все більше набирає обертів.
– Пропаганда активно працює в Європі, Росія розширює мережу своїх корпунктів. Тому наш проект продовжує мати багато роботи. Так, на сайті розміщено вже понад 300 історій, які, як було нами доведено, є продуктом пропаганди, – сказав Євген Федченко.
Нещодавно він брав участь у дебатах з представником «Russia Today». Він переконаний, що в подібних дебатах варто брати участь, аби показати свою точку зору та, імовірно, когось переконати.
– Я довго вірив, що для росіян є дві точки зору – «потрібна» і «своя». Але переконався, що вони дійсно вірять у ті парадигми, які просувають. Це пропаганда як спосіб мислення… – зазначив пан Федченко.
Ана Алонсо, голова міжнародного відділу газети «El Mundo» переконана, що журналісти повинні мати відповідальність і не створювати контрпропаганду.
– Журналісти є тим знаряддям, яке також є зброєю. Тому журналісти мають бути найкритичнішим спостерігачем і звітувати перед громадянами, – каже Ана.
Звичайно, каже журналістка, стовідсотково об’єктивним не може бути ніхто. Але «те, що в серці, треба залишати осторонь, бо журналіст працює не для себе, а для громадян».
За словами ведучого телепрограми «Хроніки війни» на телеканалі «Еспрессо ТВ» Артема Шевченка, зараз роль журналістів у конфлікті надзвичайно вагома. Особливо – з розвитком технологій та соціальних мереж.
– В тих же соцмережах медійний сегмент надзвичайно великий. Тому роль журналістів – творців суспільної думки досить значна.
Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко зауважив, що перед журналістами в Україні в часи військових дій постало багато викликів.
– За останній рік журналістика стала професією мужніх людей. Ми бачили численні факти насильства проти наших колег, порушення їхніх прав і навіть випадки смертей. Та попри ці проблеми, репутація журналістів на загал зросла, – зазначає Сергій Томіленко.
В той же час очільник Спілки визнає, що зараз на Сході дехто з колег обрав не стандарти професії, а служіння новій владі. Та більшість донецьких журналістів усе ж не прийняла нової ідеології, через що змушена долати численні труднощі: багато видань закрилося а журналісти вимушені шукати нове місце для проживання.
Тому серед головних завдань НСЖУ бачить допомогу колегам зі Сходу, які опинилися в скрутних обставинах, звільнення журналістів із полону та навчання колег особливостям роботи в умовах війни, що дозволить уникнути трагічних випадків.
– На сьогодні – це час випробувань для кожного, в тому числі журналістів. І кожен проходить перевірку, – підсумував Сергій Томіленко.
