Дайджест

Чим планують займатися у Парламенті депутати-журналісти

Український журналістський фонд

Які законодавчі плани, зокрема й медійні, в новообраних нардепів-медійників
та до яких комітетів вони планують іти працювати

Позачергові парламентські вибори дали статус народного депутата великій кількості медійників — людей, які в минулому працювали журналістами або медіаменеджерами, рекламістами або піарниками, а також є медіавласниками.

За списками «Блоку Петра Порошенка» до парламенту пройшли дев’ять медіадіячів: голова Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Томенко (№ 8), член Комітету з питань свободи слова та інформації та продюсер 5-го каналу Юрій Стець (№ 13), координатор руху «Чесно» Світлана Заліщук (№ 18), журналісти Сергій Лещенко (№ 19) та Мустафа Найєм(№ 20), керівник інформаційного управління в Адміністрації Президента Ірина Фриз (№ 30), головний редактор каналу «Еспресо TV» та власник видавничого дому «Картель» Вадим Денисенко (№ 45), шеф-редактор «Подробностей недели» Ольга Червакова (№ 49), спічрайтер і блогер Віталий Чепінога (№ 56).

Від «Народного фронту» народними депутатами стали чотири медійники: блогер і радник міністра внутрішніх справ Тетяна Чорновол (№ 2), медiаексперт, екс-заступник секретаря РНБОВікторія Сюмар (№ 7), співзасновник «Еспресо ТV», член Комітету з питань свободи слова та інформації Микола Княжицький (№ 34) журналіст Сергій Висоцький (№ 44).

Від «Самопомочі» до Верховної Ради пройшли троє медійників: співзасновниця громадської ініціативи «Реанімаційний пакет реформ» Ганна Гопко (№ 1), журналіст та активіст, член партії «Воля» Єгор Соболєв (№ 13) і президент медіагрупи «Автоцентр» (журнали «Автоцентр», «Автобазар», Auto Bild, Motor News, «Коммерческие автомобили, Перший автомобільний телеканал) Ігор Діденко (№ 18).

Також троє медіадіячів стали народними депутатами від «Батьківщини»: громадський діяч і блогер Ігор Луценко (№ 3), політичний журналіст і блогер, координатор руху «Інформаційний опір» Дмитро Тимчук (№ 13) та член Комітету з питань свободи слова та інформації Олександр Абдуллін (№ 17).

Двоє медіавласників пройшли в парламент за списками «Опозиційного блоку»: голова наглядової ради ТОВ «Ньюс Нетворк» («Рабинович TV»), власник «Рабинович ФМ» і «Рабинович TV» Вадим Рабінович (№ 4) і співвласник Inter Media Group Сергій Льовочкін (№ 12).

У мажоритарних округах до парламенту пройшли журналіст Костянтин Усов (виборчий округ № 33 у Кривому Розі), власник Першого ділового каналу, народний депутат Ігор Шкіря (виборчий округ № 52 у Донецькій області), власник телеканалу News One, генеральний директор медіахолдингу ZIK Дмитро Добродомов (виборчий округ № 115 у Львові), народний депутатЄвген Мураєв (виборчий округ № 181 у Харківській області), музичний продюсер і медіа менеджер Євген Рибчинський (виборчий округ № 211 у Києві), керівник інформаційного відділу партії «Правий сектор» Борислав Береза (виборчий округ № 213 у Києві), народний депутат, засновник і колишній керівник продакшн-студії «Закрита зона» Володимир Ар’єв (виборчий округ № 218 у Києві).

«Телекритика» розпитала новообраних нардепів-медійників про їхні плани. Зв’язатися вдалося не з усіма, так само не всі захотіли відповідати на наші запитання. Ті, з ким вдалося поспілкуватися, планують займатися антикорупційною діяльністю, люстрацією, національною безпекою. Більшість із них поки що не мають бажання йти працювати до Комітету з питань свободи слова та інформації. Втім, мають ідеї в галузі медіазаконодавства — насамперед, прозорості медіавласності, обмеження російського контенту в українському медіапросторі та зміни роботи Нацради з питань телебачення і радіомовлення.

Тетяна Чорновол, № 2 у списку «Народного фронту»:
- Насправді за 20 років в Україні наприймали стільки законів, що великої потреби в ухваленні нових немає. Проблема радше в тому, що в багатьох уже прийнятих є норми, які легалізують корупційні схеми, — із цим треба боротися. Нам потрібні деякі закони, але вони не стосуються всієї країни — це, наприклад, закон про легалізацію видобутку бурштину, бо цей бізнес повністю знаходиться в тіньовому секторі. Вже є певні напрацювання цього законопроекту, треба все узгодити насамперед з депутатами з Рівного — бо це їхнього регіону стосується.

Що ж стосується моєї робити, яку я здійснювала як Уповноважений з антикорупційної політики в уряді…На жаль, в антикорупційне законодавство не ввійшла ціла серія поправок, які я вважаю важливими, тож доведеться допрацьовувати тепер. В Кримінальний кодекс потрібно ввести статті щодо втілення кримінальних схем, організації кримінального угрупування. Тому що наразі головні організатори подібної діяльності не потрапляють під відповідальність, за них це роблять інші люди. Також корупція активно відбувається, наприклад, у сфері квотування експорту металобрухту — держава з 1997 року не отримує за нього мита, а це близько 10 мільйонів доларів, які могли б бути в бюджеті. І багато інших речей в АПК, відшкодуванні ПДВ.

Що стосується медійних законопроектів — скажу вам чесно, я не знаю ніяких законодавчих обмежень для роботи журналіста. Проблема є лише в тому, що існує цензура на рівні власника медіа, існують продажні журналісти, зарплати в конвертах або занадто низькі зарплати…Тож проблема не в законах.

Комітет? Оскільки зараз найбільша проблема в Україні — це війна, я планую йти до комітету національної безпеки та оборони.

Вікторія Сюмар, № 7 у списку «Народного фронту»:
- Зміни до закону про суспільне мовлення будуть одними із першочергових. Також важливий законопроект про підтримку національного телепродукту й обмеження російських серіалів в законопроекті, який виносився наприкінці минулої сесії. Також треба допрацьовувати закон про прозорість медіавласності, але це довший процес.

До якого комітету планую увійти? Саме приймаю рішення щодо цього. Але точно медіа буде у сфері моїх інтересів.

Сергій Висоцький, № 44 у списку «Народного фронту»:
- Мені би перш за все хотілося ухвалити нову редакцію або хоча б поправки до закону про Службу безпеки України в плані посилення контрдиверсійної роботи спецслужби. У нашої команди — зокрема, в команди Андрія Парубія, Андрія Левуса та інших військових або військових експертів у «Народному фронті» — є досить дієві поправки щодо посилення ролі СБУ у боротьбі з тероризмом, створенні нового управління спеціальних операцій, які може планувати та здійснювати на території ворога тощо. Мені б хотілося долучитися до змін цього закону.

Далі. Ми бачимо, що деякі ситуації по мажоритарних округах були неприпустимими на цих виборах. До місцевих виборів має бути розроблене нове виборче законодавство. Це має бути Виборчий кодекс, який окреслюватиме, зокрема, усі випадки голосувань та всі випадки виборчого процесу — місцеві вибори, вибори до Верховної Ради, вибори Президента. Цей кодекс запобігатиме тому, що під кожні вибори можна було би змінювати закон, як це робив, наприклад, Янукович.

Я би хотів виступати в рамках розробки цього Виборчого кодексу за максимальне розширення прав місцевих громад щодо обрання і рад районів, виконкомів районів, міст. Це буде пов’язано з адміністративною реформою. Оцей комплекс, пов’язаний з адміністративною реформою та виборчим кодексом вимагає нагального прийняття.

І хотілося б побачити судову реформу. Ми спостерігаємо значну кількість намагань влад зробити ситуацію. Ну, наприклад, суд по Бакуліну — коли МВС відкриває справу, коли Генпрокуратура її намагається вести, але суд відпускає пана Бакуліна на поруки під заставу в декілька тисяч гривень. Коли ми бачили всі ці судові процеси щодо терористів, коли їх відпускали в Харкові чи Донецьку місцеві суди. Судова система прогнила,нам конче необхідна люстрація суддів та нова редакція Судового кодексу, як і нова редакція закону про судоустрій.

Реформу армії я теж вважаю нагальною. Але вона менше потребує законодавчої реформи в парламенті. Там потрібно вдосконалювати процедури закупівлі та тендерні процедури Міноборони. Там можна працювати з внутрішньовідомчими наказами та розпорядженнями Міноборони і все це поліпшувати. Там можна працювати через Нацгвардію. Для армії зараз не так важливі законодавчі реформи. Хоча ми повинні прийняти новий закон про оборону й нову оборонну доктрину. Ми повинні переглянути принципи формування територіальних оборонних підрозділів — народних ополченців — за прикладом Швейцарії або Естонії. На наступне півріччя можна обійтися й тим, що є, просто вдосконалити систему роботи Міноборони.

Будемо голосувати за бюджет, який потрібно прийняти вже в грудні, бо без нього нам не видадуть наступний транш-кредит. Багато роботи.

Що стосується медіа, то має бут прийнятий законопроект про прозорість медіавласності, щоб не було вже питань, хто яким каналом володіє чи які політичні сили афілійовані.

Також хотілося б законодавчо попрацювати над питанням участі російського капіталу в медіа України та капіталу, пов’язаного з країнами-агресорами щодо територіальної цілісності України. Ми бачимо, що в «Інтері» є частка власності «Первого канала», ми бачимо, що в холдинг УМХ входять російські гроші. Ми бачимо, російську газету «Вести», яка фінансується за непрозорими схемами. У нас існує потужна п’ята медіаколона, що працює на ворога. Так не повинно бути. Якщо люди хочуть висловлювати свою українську позицію, навіть якщо ця позиція протерористична чи проросійська, нехай вони це роблять на українські гроші, а не отримують транші з Москви.

Що стосується роботи в комітетах. Мені хотілося б займатися питаннями обороноздатності та нацбезпеки. Але я усвідомлюю, що попереду мене є люди, які є більш кваліфікованими. Це наші комбати, це замголови СБУ Андрій Левус, Андрій Тетерук, військовий експерт Дмитро Тимчук та інші люди з нашого списку.

Логічною була б моя присутність у комітеті зі ЗМІ. Я не хочу бути в «бюджетному» комітеті, регламентному комітеті, не хочу бути причетним навіть одним пальцем до корупційних питань, які розглядає Верховна Рада. Я в цьому нічого не тямлю.

Мені ближче Комітет у справах молоді та спорту. Можливо, навіть міжнародний напрямок у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, я вважаю, що маю достатнє розуміння того, що відбувається в зовнішній політиці України.

Вадим Денисенко, № 45 у списку «Блоку Петра Порошенка»:
- Перш за все, я сконцентруюся на питаннях люстрації й проблемах, пов’язаних саме із цим. Щодо медійних проектів, один із перших, які потрібно приймати — щодо російських серіалів і питань безпеки, пов’язаних саме з питаннями російського контенту в українському медіапросторі.

Ігор Луценко, № 3 у списку ВО «Батьківщина»:
- Це поки що такий секрет. Те, чим я планую займатися, можливо, навіть у законопроектах не буде оформлено. Це речі, спрямовані на розгалуження гілок влади.

«Телекритика»