Дайджест

Як вирішити проблему оплачуваних матеріалів у ЗМІ?

Український журналістський фонд

Рекомендації експерта Ради Європи Расто Кужела

Положення, спрямовані проти замовних матеріалів (прихованої реклами) повинні бути включені у виборче законодавство, законодавство в сфері масових комунікацій та рекламного законодавства, де чітко регламентовано, які випадки вважаються замовною журналістикою і як такі випадки будуть розглядатись.

20 жовтня в Києві відбувся круглий стіл «Джинса в українських медіа в передвиборчий період — 2014 та як з нею боротися», який організувала ГО «Телекритика»  в рамках  спільного проекту Європейського Союзу та Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».  До круглого столу експертом Ради Європи Расто Кужелем було підготовлено аналітичний матеріал «Як вирішити проблему оплачуваних матеріалів у ЗМІ?», який публікує MediaSapiens.

1. Замовна журналістика є давньою проблемою українського медіа-середовища, починаючи з 2004 року. Ця практика також відома під іншими назвами, такими як підкуп преси, замовні або проплачені матеріали, позитивне висвітлення подій на замовлення, або просто під місцевим терміном «джинса». Слід зазначити, що ця практика відрізняється від практик упередженості ЗМІ або політичного маркетингу. На відміну від прямої реклами, замовне висвітлення подій подається як звичайні новини, на гроші, отримані журналістами або редакторами, які кладуть їх безпосередньо в кишені їхніх джинсів (що є причиною назви «джинса»).

Враховуючи низькі професійні стандарти, складні економічні умови для українського медіа-ринку і низьку рентабельність медіабізнесу під час пост-економічної кризи, керівники ЗМІ та журналісти легше погоджуються на короткостроковий прибуток і забувають про довгострокові стратегії. Крім того, для редакторів та журналістів дуже важко знайти добре оплачувану роботу і, отже, вони готові отримувати «сірі» гроші (що також дозволяє їм ухилитися від сплати податків). Таким чином, «джинса» стала поширеною практикою, що, як правило, більше не розглядається як негативне явище. Не дивно, що існує брак справжнього медіа-ринку, оскільки він був підірваний наявністю політичних грошей. Редакційну політику ЗМІ визначають інтереси власників, а не глядачів і читачів. Під час виборчих кампаній, поява кандидатів у новинах та інформаційних програмах обумовлена не інформаційною цінністю, а платними матеріалами, які адаптовані до репортерського стилю каналів і майже не відрізняються від звичайних випусків новин.

2. Як вирішити проблему оплачуваних матеріалів у ЗМІ?

Попередні спроби вирішення цієї проблеми шляхом саморегулювання і закликом до журналістів, керівників, або власників ЗМІ зупинити цю непрофесійну і неетичну практики не мали успіху. Таким чином, існує необхідність ряду систематичних змін для вирішення цієї проблеми. Враховуючи визначну роль власників ЗМІ у цій корупційній діяльності, важливим заходом для вирішення питання замовної журналістики є подальше підвищення прозорості структури власності ЗМІ.

У той час, як було прийнято Закон (Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості відносин власності стосовно засобів масової інформації) про прозорість структури власності ЗМІ в липні 2013 року, у відповідь на прохання Парламентської асамблеї Ради Європи, він, як і раніше, дозволяє справжнім власникам залишатися прихованими. Таким чином, необхідно внести додаткові зміни до існуючих положень, що регулюють прозорість структури власності ЗМІ, з метою забезпечення доступу громадськості до докладної інформації про причетність фізичних та юридичних осіб у структурах власності засобів масової інформації та про характер і ступінь їх відповідної участі. Прозорість структури власності ЗМІ важлива не тільки для органів влади, які відповідають за впровадження положень, що стосуються плюралізму засобів масової інформації, щоб вони могли приймати обґрунтовані рішення, а й для громадськості, щоб дати їй змогу провести свій власний аналіз інформації, ідей і думок, висловлених в засобах масової інформації (дивитися, зокрема, Рекомендацію Комітету Міністрів Ради Європи CM (2007) 2 державам-членам про плюралізм ЗМІ та різномаїття медіа-контенту).

Крім того, ще одним важливим фактором, який сприяє вищезгаданій практиці, є міцна монополізація медіа-ринку кількома потужними групами ЗМІ та медіа-магнатами. Слід запобігати такій надмірній концентрації власності на ЗМІ шляхом прийняття відповідних заходів. Жоден власник не повинен володіти акціями інших компаній, в тому числі через третіх осіб, і, таким чином, необхідні додаткові зміни до законодавства для запобігання прямої або непрямої комбінованої  структури власності в мовних ЗМІ.

Іншою сферою, що потребує системних змін є сфера нагляду і регулювання медіа. Необхідно передбачити ряд заходів і положень, спрямованих на перешкоджання і заборону практики замовної журналістики.  Роль медіа регулятора у впровадженні цих заходів є важливою. Проте, подальші реформи Національної ради з телебачення і радіомовлення (НРТР) необхідні для того, щоб надати їй можливість грати цю роль. Зокрема, влада повинна забезпечити (як в законодавстві і на практиці) політичну та оперативну незалежності НРТР, відповідно до рекомендацій Ради Європи (дивіться рекомендацію Ради Європи про незалежність і функцій регулюючих органів для сфери мовлення за посиланням).  Якщо НРТР повинна бути незалежним і надійним регулятором ЗМІ, слід внести поправки до нинішньої системи призначення її членів, яка б передбачала різноманітність членів, у тому числі фахівців з освітою і досвідом роботи у сфері медіа, які б обиралися, зокрема з числа організацій громадянського суспільства, які займаються питаннями свободи вираження думок.

Після вищевказаних змін, наступним кроком має стати посилення відділу медіа-моніторингу НРТР, як з точки зору розподілу коштів, так і з точки зору спеціального навчання з кількісного та якісного моніторингового аналізу роботи ЗМІ. У той час як у багатьох випадках буває важко знайти фактичні докази, що кандидат заплатив за матеріали у ЗМІ, щоб отримати позитивне висвітлення (як і в багатьох інших сферах корупції), це все одно дозволило б НРТР краще оцінити порушення та застосовувати відповідні санкції, в тому числі високі штрафи.

Крім того, конкретні положення, спрямовані проти замовних матеріалів (прихованої реклами) повинні бути включені у виборче законодавство, законодавство в сфері масових комунікацій та рекламного законодавства, де чітко регламентовано, які випадки вважаються замовною журналістикою і як такі випадки будуть розглядатись. Крім того, у випадку замовної  журналістики можна запропонувати додаткові санкції проти корупції, як викладено у відповідному кримінальну або антикорупційному, законодавстві.

Професійні асоціації засобів масової інформації та організацій громадянського суспільства повинні продовжувати свої зусилля по боротьбі з практикою замовної журналістики, оскільки їх активна участь та кампанії проти цієї практики є ефективними інструментами для її послаблення. Цільові зусилля мають бути зосереджені на ЗМІ, щоб спонукати їх приймати суворі внутрішні правила (кодекс поведінки) і санкції щодо своїх журналістів і редакторів, щоб перешкодити їм приймати гроші та інші винагороди за позитивне висвітлення кандидата.

Джерело:
MediaSapiens