Дайджест

Гендерна нерівність – чому чоловіки в українських медіа представлені втричі більше

Український журналістський фонд

Cпіввідношення  чоловік і жінок в Україні майже рівне. При цьому, рівень представлення чоловіків у ЗМІ – 76%, жінок – 24%. Чоловіки набагато частіше стають головними героями медійних матеріалів, частіше стають  експертами та авторами матеріалів загалом.

Проблеми гендеру в Україні та причини того, чому українська журналістика не дотримується рівності статей, з’ясовували учасники тренінгу “Підвищення європейських стандартів в українській журналістиці в сфері дотримання рівності статей”, організованому Інститутом масової інформації.

Питання гендерної рівності на перший погляд не є гострим в Україні – жінки та чоловіки мають рівні права та обов’язки. Але це лише на перший погляд. Медіаіндустрія щодня підживлює в суспільстві цілий ряд негативних стереотипів, які стосуються того, що жінка завжди має бути охайною і привабливою господинею, виховувати дітей, прибирати вдома і взагалі – бути слухняною для свого чоловіка. Ми бачимо це щодня – у серіалах, фільмах, телепрограмах та рекламі, але рідко серйозно звертаємо на це  увагу.

Сьогодні у Верховній Раді України 7,6% жінок, за умови, що за європейськими стандартами жінок у Парламенті має бути не менше 30%. У той же час маємо іншу ситуації на нижчих владних рівнях: у сільських радах жінок – більше 50%, селищних – близько 40%, міських – близько 30%, районних – 25%, а обласних – 14%. На державній службі в Україні працює майже 75% жінок, та керівні посади практично завжди займають чоловіки.

Мирослава Дігтяр, завідувачка сектору з питань гендерної рівності Управління з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, зазначає: “У сільських радах працюють переважно жінки, тому що їхня праця не оплачується, тобто жінки в даному випадку більш безкорисливі, ніж чоловіки. Середній обсяг заробітної плати у 2013 році у чоловіків склав – 3711 гривень, жінок – 2866. Різниця становить 22.8%. Крім того, є велика кількість упередженостей у суспільстві, коли чоловіки не бажають іти в декрет по догляду за дитиною, тому що це виглядатиме “принизливо” в очах інших чоловіків. З іншого боку для жінки складніше знайти роботу з високою зарплатнею, так як у більшості випадків на цю посаду візьмуть чоловіка”.

Пані Мирослава також ознайомила учасників тренінгу з особливістю роботи омбудсмана в Україні та статистикою подання звернень до Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини щодо гендерної дискримінації. На думку Мирослави Дігтяр, для того, аби боротися з проблемами балансу між чоловіками та жінками потрібне удосконалення законодавства та підвищення рівня правової та загальної культури суспільства. Елементарні факти, коли у жінок вимагають фото при влаштуванні на роботу уповільнюють цей процес.

Під час моніторингу українських ЗМІ щодо балансу представлення чоловіків і жінок в українських ЗМІ, були досліджені суспільно-політичні газети “Факти”, “Сегодня” та “Комсомольська правда”, журнали “Український тиждень” та “Кореспондент”, а  також інтернет-ресурси “Українська правда”, УНІАН, “Ліга.нет” та “Лівий берег”. Найбільше жінки представлені у газетах, найменше – у журналах. Загальна статистика – чоловікам у медіа “належить” 76%, жінкам – 24%.

Олена Голуб, експертка ІМІ прокоментувала статистику: “”Жіночі” теми найчастіше порушувалися під час Майдану, так як там було багато жінок, тепер це переважно окремі жіночі історії, які зустрічаються у виданнях не так часто. Пов’язано це також із теперішніми подіями в Україні, адже ми звикли, що військова тема пов’язана суто з чоловіками. Навіть якщо брати до уваги прес-секретарів публічних осіб – останнім часом це переважно чоловіки”.

Медіа-юрист Максим Ратушний прочитав для учасників тренінгу лекцію-огляд українського законодавства та рекомендацій щодо забезпечення гендерної рівності. В Україні діють ЗУ “Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків”. Не зважаючи на правове регулювання, найчастіше жінки зустрічаються з неофіційною дискримінацією, коли при влаштуванні на роботу їм пропонують меншу заробітну плату, відмовляють у працевлаштуванні через перспективу майбутньої декретної відпустки тощо.

Про історію розвитку відносин між чоловіком та жінкою у різних суспільствах  та про гендерні стереотипи розповідала гендерна експертка Марія Дмитрієва: “Часто, коли в нашій країні називають жінку феміністкою, то мають на увазі якесь негативне значення. Хоча феміністка – це не жінка, яка ненавидить чоловіків, а яка виступає за рівність прав”.

Марія Дмитрієва пояснює: “У суспільстві так склалося, що людина – це чоловік, а жінка – відхилення від норми. Найчастіше експертами у журналістських матеріалах виступають чоловіки ще й тому, що у працівників ЗМІ вже склалася певна база контактів саме чоловічої статі. Наприклад, коли виникає питання, хто прокоментує ситуацію в АТО це, звичайно, буде чоловік. Але дана тенденція – безпідставна”.

Статистика звернень жінок до правоохоронних органів щодо домашнього насильства з кожним роком зростає. У 2011 році Парламент ратифікував Конвенцію Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). У зв’язку з вирішення правових аспектів, збільшення кількості звернень є позитивним явищем – це означає, що все більше жінок не мовчать про свої проблеми. Зі статистикою гендерної ситуації в Україні можна ознайомитися на сайті Української Гельсінської спілки з прав людини.

Ще одна порушена тема на тренінгу – фемінітиви (творення іменників зі значенням жіночої статі). Марія Дмитрієва переконана, що будь-яка професія повинна мати і жіночий і чоловічий рід, незважаючи на відсутність подібних слів у словниках. Журналісти та редактори мають сприяти утворенню нових слів-фемінітивів самостійно.

У півтораденному тренінгу брали участь журналісти з різних куточків України: Львова, Луцька, Тернополя, Дніпропетровська, Києва, Донецька, Генічеська та інших.

ІМІ