Новини

В інформаційному суспільстві треба шукати баланс між доступом до інформації і захистом прав людини

Український журналістський фонд

Про те, які першочергові кроки мають бути здійснені  в Україні для реформування інформаційного суспільства та про головні виклики в епоху інформаційної війни і нових технологій ішлося під час міжнародної конференції «Інформаційне суспільство в Україні: виклики та пріоритети для реформ», що відбулася в Києві 1 жовтня в рамках програми ЄС і Ради Європи «Зміцнення інформаційного суспільства в Україні».

Віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич зазначив, що однією з передумов інформаційної агресії з боку Росії, стала «руйнівна політика попереднього режиму», зокрема, нівелювалася безпека української держави в широкому інформаційному сенсі та вузькому. Ідеться зокрема, не тільки про ЗМІ, а й про іншу інформаційну продукцію.

- Люди зомбовані російським продуктом, — констатував віце-прем’єр. — На сьогодні російська інформаційна політика хоче підірвати і українські тили, сіючи зневіру, недовіру до власної армії.

За словами Олександра Сича, актуальними зараз є питання про те, як в умовах війни протистояти агресії, не порушуючи умов демократичного суспільства та не втручаючись у політику ЗМІ, як забезпечити доступ громадськості до персональних даних чиновників, але не порушувати приватне життя людини, а також як поширювати інформацію в мережах і водночас убезпечитися від «зливу» інформаційних продуктів.

На думку Посла ЄС в Україні Яна Томбінські, серед першочергових реформ, які повинна здійснити Україна у сфері інформаційного суспільства — надання більших прав регіонах, впровадження системи електронного управління, забезпечення рівного доступу до інформації.

- Надаючи такі можливості, треба активно змінювати інформаційні технології. Українським інженерам треба співпрацювати  з колегами з інших країн, це також надасть переваги для зростання економіки, — сказав пан Томбінські. — Ми наголошуємо, що треба досягти балансу між правами, можливостями, викликами: тобто розкрити всі можливості, але й усунути негативні наслідки.

Голова Офісу Ради Європи в Україні, Посол Владімір Рістовскі сказав, що Рада Європи велику увагу приділяє рекомендаціям щодо плюралізму медіа. Водночас, поруч з повноцінним доступом до інформації (зокрема, завдяки інтернету) слід відповідально ставитися до прав людини.

- Мета стратегії — мінімізувати обмеження в доступі до інформації з одночасним посиленням прав людини та боротьбою з кіберзлочинністю. Права людини опиняються під загрозою щоразу, коли з’являються нові технології, — зазначив пан Рістовскі.

Голова Державного комітету з питань телебачення і радіомовлення Олег Наливайко зазначив: конференція проходить у складних умовах війни. Тому Держкомтелерадіо постійно шукає баланс між законотворчістю та інформаційним захистом.

- Підготовлено декілька стратегічних проектів, серед яких Стратегія розвитку інформаційного простору, яка широко обговорюється медіа-спільнотою, продовжуємо працювати над проектами, розробленими з нашими європейськими колегами. Це і закон про суспільне мовлення, і про реформування комунальної та державної преси, — поінформував він.

В пріоритеті також законопроект про прозорість медіа-власності.

Також Олег Наливайко відзначив роботу творчих спілок з Брюссельським і Варшавським прес-клубами, які проводять спільні проекти і доносять до європейської громадськості правду про події в Україні.

Представник Європейської спілки мовників Девід Льюіс розповів про виклики для ЗМІ в епоху цифрових технологій. Розбудова Суспільного мовлення, за його словами, один з найбільших викликів для України. Першочергову роль для медіа відіграє контент. «Контент — це король», — сказав Льюіс. Але його треба вміло використовувати для різних гаджетів.

- Медіа мають реагувати на зміни в суспільстві, і мають представляти свою інформацію краще, ніж та, що надходить з Москви, — зазначив експерт.

Перший секретар НСЖУ Сергій Томіленко наголосив на тому, що в період виборів до Верховної Ради політики мають приділити увагу медіа-реформам та відповідальності за перешкоджання професійній діяльності журналістів.

- Спілка журналістів виступила з відповідною заявою, у якій ми закликали кандидатів у народні депутати взяти до своїх зобов’язань такі питання, як підтримка законопроекту про роздержавлення, забезпечення прозорості власності ЗМІ, покарання винних у злочинах проти журналістів та інші актуальні питання галузі, — сказав Сергій Томіленко.