Новини

Теленовини у вересні: «журналістика відданості» та падіння довіри до медіа

Український журналістський фонд

Лише 9% новин провідних українських телеканалів мають дві і більше точок зору. Це рекордно низький показник, адже не більше, як півроку тому він дорівнював 20%. Такі висновки моніторингу теленовин Академії Української Преси та Інституту Соціології НАН України. Дослідження здійснювалося методом контент-аналізу новин прайм-тайму восьми провідних українських телеканалів — «Інтера», «1+1″, Нового каналу, «України», СТБ, ICTV, Першого національного та «5-го каналу» протягом  тижня 8-13 вересня.

За словами Президента АУП, професора Валерія Іванова, нині спостерігається «повернення од тих же практик, які були в період Кучми, Ющенка та Януковича».

Наталія Костенко, завідувач відділу соціології культури і масової комунікації Інституту соціології НАН України, зазначила: 10-й місяць поспіль новини, які глядач бачить на вітчизняних каналах — україноцентричні.  За останні місяці 2/3 новин — політичні. А якщо до цього додати ще й повідомлення міжнародних ЗМІ, пов’язані з політикою в Україні, то вже 3/4 новинних програм стосується саме політики.

- Дещо змінилися канали інформації, з’явилися такі джерела, як прес-центри АТО, РНБО, командири і бійці батальйонів.  Зросла частка репортажів, які передають власні кореспонденти прямо з передової, — каже пані Костенко.

В той час, як війна — є головною темою в новинах, майбутня виборча кампанія — другорядна. Її стосується тільки 6% повідомлень.

У новинах про війну — чіткий розподіл на «своїх та чужих».

- Цілком зрозуміло, що українська сторона отримує більше нейтральних і позитивних оцінок, в той час як протилежна частіше всього представляється критично і з великою долею негативу. Що стосується першої сторони, то частіше всього її представники іменуються волонтерами, побратимами, добровольцями, активістами. В той час як протилежна сторона іменується терористами, диверсантами, найманцями, — представляє дані моніторингу Наталія Костенко.

Новини цього періоду вона характеризує як «журналістику відданості».

- Одним з найважливіших показників хорошої медіа-екології вважається збалансованість  новин — представлення подій з різними точками зору. Зараз принцип збалансованості бачимо лише в 9% новинних повідомленні, хоча в квітні ця частка дорівнювала 20-ти. Журналістика відданості стосується саме ситуації війни. Але ефекту такого роду новин дуже важко порахувати, — зазначає науковець.



Щодо представлення політичних інститутів, персон та партій у новинах, то найчастіше згадуються силові відомства — 44% і Україна — 26%. Сумнівні та негативні оцінки найчастіше адресовані Національному банку (25%) та Міністерствам — 16%. Лідерами уваги до політичних організацій у новинних програмах вересня є ДНР та  ЛНР та ВО Батьківщина. Про ВО Батьківщина говориться переважно позитивно, про ДНР и ЛНР — переважно негативно. В цілому частка коментарів та повідомлень представників влади у 6 разів більша за частку прямої мови тих, хто належить до опозиції — 68% проти 11% .

Експерти кажуть: таких показників перевищення влади над опозицією у рейтингу уваги ніколи не було. Це залежить, в тому числі, і від того, що опозиція себе дискредитувала та дуже мляво позиціонується на політичному просторі.

- Включився механізм самоцензури  журналістів, і цей механізм диктує, що є тільки одна правильна точка зору. Зрозуміло, що ми в стані війни, але ми не перша країна, яка була в стані війни. На жаль, міжнародний досвід повністю ігнорується журналістами. Мені це нагадує російську модель — одноканальний напрямок інформації. Журналісти свідомо розгубили знання про основні базові стандарти професії. Це одна з причин обвалу довіри до новин, — відзначає Валерій Іванов.

Дисбаланс новин позначився на реакції аудиторії.

Відповідно до даних моніторингу «Українське суспільство» Інституту соціології, за останній рік довіра до ЗМІ в Україні суттєво впала. Сьогодні лише 25% людей повністю або частково довіряють медіа, а не довіряють — 45%.

- Вперше за час нашого спостереження рівень недовіри  суттєво перевищує рівень довіри, — відзначає Наталія Костенко.