Новини

Щоб не постраждати в натовпі, журналістам радять викидати всі речі, не шкодуючи навіть техніки

Український журналістський фонд

Чому в натовпі треба уникати будь-яких коментарів, особливо політичного змісту, чому в критичних ситуаціях треба викидати з кишень усе — навіть копійки та авторучку та чому, ідучи на масові заходи треба велику увагу приділяти своєму одягу — відповіді на ці та інші запитання журналісти дізнавалися під час тренінгу «Робота журналіста у «гарячих точках» та зонах конфлікту». Захід було організовано ОБСЄ спільно з НСЖУ та НМПУ.  Тренер Володимир Цвірко, рятувальник з 20-річним стажем, радив, як поводитися у натовпі, висвітлюючи масові заходи.

- Перша рекомендація може здатися вам дуже дивною, — звернувся він до журналістів. — Ви повинні завжди боятися. Якби я не боявся, я б не стояв, певно, перед вами і не міг би виконувати свою роботу. Будь-який страх — як ліки: у малих дозах він корисний. І якщо люди кажуть, мовляв, я нічого не боюся, значить вони не розуміють небезпеки.

Експерт радить пам’ятати про два види натовпу — у відкритому просторі та в закритому приміщенні. У закритому приміщенні часто журналістам доводиться працювати, скажімо, на  концертах.  Прийшовши на захід, слід відразу роздивитися «поле бою», визначитися,  де у залі аварійний вихід, де розташовані рятувальні пункти чи перебувають працівники служб порятунку. Але це слід робити до початку заходу, бо потім на це не буде часу.

- Якщо несподівано виникне паніка, і всі намагатимуться покинути зал, то кризова ситуація може виникнути буквально за секунду. Наприклад, був випадок, коли на одному з концертів одна глядачка зробила зауваження іншій. А та у відповідь дістала газовий балончик і розпилила в натовпі. І ось цей натовп із 7 тисяч глядачів перетворився в бунтуючу біомасу. Було 40 отруєних, всі зразу кинулися у два виходи, хоча було відкрито ще десять аварійних. І в цьому натовпі постраждали журналісти, — наводить приклад пан Цвірко.

За його словами, якраз так звана «віп-зона» — поближче до сцени — є найнебезпечнішою. І саме там намагаються розміститися журналісти, аби зняти репортаж.  Якщо натовп раптом почав в паніці покидати зал, а в залі спокійно, рятувальник радить відділитися від потоку та перечекати. Якщо ж ситуація катастрофічно загострилася (скажімо, виникла пожежа), треба дбати про свій порятунок та виходити в потоці людей.

- Але перш ніж кидатися в натовп, слід звільнитися від усього, що є у ваших кишенях: навіть жменя копійок чи ручка можуть бути смертельною зброєю і травмувати вас чи оточуючих, — каже рятувальник.

Так само, за його словами,  слід позбутися своєї техніки, адже життя набагато важливіше, ніж фотоапарат чи камера.

Слід прийняти позу боксера, захищаючи грудну клітину. Бо більшість смертельних випадків у натовпі стається якраз через асфіксію.

- Уважно слідкуйте, щоб вас не притисли до якихось виступаючих частин, металевих конструкцій, решіток, розбитого скла. Ще одна особливість — ні за яких обставин ви не повинні впасти або за чимось нахилятися. Чи гроші, чи прикраси — киньте все, інакше ваші шанси врятуватися наближаються до нуля, — каже експерт.

Також він радить велику увагу приділяти своєму одягу, якщо ви йдете висвітлювати масовий захід. Не можна одягати вільні речі, які можуть за щось зачепитися  чи бути десь затиснутими. Ні в якому разі не взувати підбори, шнурки зав’язувати на два вузли,аби не розв’язалися.

- Якщо раптом на ваші шнурки наступили, скидайте взуття і йдіть босоніж. А у випадку коли ви впали, скрутіться в позу ембріона, переверніться на живіт і потім зробіть ривок вгору, намагаючись встати, — радить рятувальник.

Натовп на вулиці може бути ще більш небезпечним. Володимир Цвірко нагадує випадки з історії. Скажімо, на похоронах Сталіна в натовпі були тисячі загиблих. Нещодавно в Індії під час релігійних акцій за годину нарахували 200 смертей. Протестні акції чи політичні мітинги в разі заворушень можуть бути смертельно небезпечними. Знову ж таки, до початку масового заходу слід вивчити простір, де ви будете працювати, знайти, де залишаються неперекриті вулиці.

- За специфікою роботи, вам захочеться стояти ближче до трибуни. Але, перш за все, ви маєте визначити не кращу точку для зйомок, а точку, де у вас буде більше шансів уціліти. Бо ніякий репортаж, навіть найбільш цінний, не вартий вашого життя, — прокоментував тренер.  — І ні ваш бейдж «преса», ні посвідчення вам не допоможуть. Бо в натовпі ніхто не буде читати, журналіст ви чи ні.

Побачивши найбільш агресивне ядро натовпу, рятувальник радить покинути цю зону, не дивитися агресивно налаштованим особам у очі, аби не спровокувати їх до якихось дій. А також — уникати будь-яких коментарів — політичного чи релігійного плану особливо.

Аби оцінити можливі шляхи виходу з натовпу, слід тренувати периферійний зір та в небезпечній ситуації відразу шукати, куди можна вибігти.

На запитання журналістів, як позбутися відчуття відповідальності, коли ти перш за все дбаєш про редакційну апаратуру та думаєш про редакційне завдання, Володимир Цвірко відповідає: слід на власні очі побачити поранених у натовпі людей.

- Знайдіть травматолога, реаніматолога і подивіться на їхню роботу, на щоденні випадки, з якими вони працюють. Тому не шкодуйте апаратури. Хороший репортаж — це важливо, але ваше життя важливіше, — наголосив експерт.