Новини

«Інформаційна війна часом страшніша за фізичну», — експерти

Український журналістський фонд

Питання ролі церкви в останніх подіях в Україні, її присутності у ЗМІ, релігійної тематики у медіа, маніпулювання свідомістю громадян, технології, до яких вдаються деякі телеканали, — ці та інші теми обговорювалися під час конференції «Революція, війна і церква у медіавимірі», що відбулася 10 вересня у Києві.

Захід організовано Асоціацією журналістів «Новомедіа» та громадянським рухом «Всі разом» за підтримки «The media Project».

Учасники заходу також багато уваги приділяли релігійній складовій у нинішній ситуації на Сході. Зокрема, президент Асоціації «Новомедіа» Руслан Кухарчук розповів, що йому довелося побувати в полоні терористів у Слов’янську.

- Нас допитували в кращих «кагебістських» традиціях — опівночі, і значну частину  питань ставили саме на тему релігії. Але я помітив, що для представників ДНР, які вважаються людьми, що сповідують православ’я, воно насправді не є релігією, а радше елементом культурної самоідентифікації, — сказав Руслан Кухарчук.

Експерт Юліана Лавриш презентувала висновки моніторингу, який вона проводила серед ЗМІ стосовно присутності теми церкви. Зазначає: після подій євромайдану, церква стала набагато більше присутньою в медіа. Журналісти часто беруть інтерв’ю чи кличуть на ток-шоу представників різних конфесій.

- По суті, майдан зруйнував стереотипи про те, що церква якась пасивна структура, де тільки моляться, — прокоментувала вона.

Найбільш нейтрально в ЗМІ свою позицію оприлюднювала УПЦ (МП). Водночас, за словами присутніх, повідомлення про те, що УПЦ (МП) підтримує дії терористів, є неправдивими. Експерти радять не забувати, що чимало повідомлень в медіа, особливо, в соціальних медіа, можуть бути фейковими.

Представник Донецького християнського університету Петро Павлюк зазначив, що в регіоні ситуація в релігійному просторі досить специфічна. Чимало представників протестантських церков інтегровані в бізнес і відверто захищала його.

Завідувач кафедри Інституту журналістики КНУ ім. Шевченка Олександр Холод презентував дослідження з приводу комунікаційних технологій революційного фашизму, до яких вдаються медіа в ситуації конфлікту.

- Було офіційне повідомлення СБУ про те, що російські телеканали застосовують заборонені технології. Ідеться, зокрема, про 25-й кадр. Телевізійні продукти вмонтовуються у підсвідомість, особистість заряджається негативною інформацією, і колись це може спрацювати, — зазначив він.

Водночас, до певних маніпуляцій вдаються як з російського, так і з українського боку. Зокрема, експерт навів приклади «картинок», де показане насилля, мародерство, «смакування смерті», катування жертв тощо.

- Все це «гуляє» в телебаченні, в соцмережах. Наші діти це дивляться, і колись це може спрацювати, — вважає пан Холод.

Журналіст Тарас Семенюк зазначає: насправді Радянський Союз розпався не понад 20 років тому, а розпадається зараз. А інформаційна політика Росії — це суцільна пропаганда.

- Путін через медіа мобілізує громадян до боротьби. Медіа мають дуже великий вплив. Соціальні медіа з нічого можуть створити потужний рух, — каже експерт.

За його словами, інформаційна війна подекуди страшніша за фізичну. Скажімо, в європейських медіа через лише одне слово, якими неправильно назвали терористів, розійшлася інформація, що в Україні бандерівці воюють проти російськомовного населення.

- Медіа повинні виконувати три функції: інформувати, навчати, розважати. У нас це викривлено. На першому місці розважальна, на другому — інформаційна і навчальна — вже потім.

Тарас Семенюк переконаний: змінити ситуацію та вибудувати об’єктивні інформативні медіа можна лише тоді, коли вимагати якісного контенту. А церква і релігія повинні використовувати медіа для донесення християнських цінностей. Головна ж порада для журналістів — писати і показувати правду.