Новини

Луганським журналістам потрібна допомога в працевлаштуванні

Український журналістський фонд

Співробітники Луганської ОДТРК, які виїхали з рідного міста в різні регіони України, потребують працевлаштування. Вони перебувають у Києві, Харкові, Чернігові, Черкасах, Одесі, Запоріжжі.

– Велика кількість співробітників досі залишається в місті, де немає світла, води, газу, де постійно ідуть обстріли. Люди без трудових книжок, без документів, з багатьма немає зв’язку, – розповідає перший заступник генерального директора ЛОДТРК Віталій Гаркуша.

За його словами, 4 липня у приміщення Луганської держтелерадіо компанії увірвалися озброєні люди та вигнали всіх співробітників. На збори дали півгодини – забрати особисті речі. Повідомили, що їм обласна телерадіокомпанія не потрібна.

Сам Віталій Гаркуша вже місяць перебуває з родиною в Києві.

– Сам я киянин, але з 2006 року після призначення Держкомтелерадіо жив і працював у Луганську. Зараз намагаюся підтримувати зв’язок з усіма, з ким він можливий, – розповідає пан Віталій.

Важка ситуація з однією зі співробітниць ОДТРК Ксенією Купріяновою. Вона під час виходу колони біженців з міста потрапила під обстріл, зараз перебуває в Харкові в лікарні. Одна з трьох її дітей також поранена.

– Ми, колеги, як можемо, допомагаємо, але ж у людей, які самі є біженцями та не мають коштів, обмежені можливості, – зазначає Віталій Гаркуша.

Він визнає: знайти роботу луганчанам в інших містах зараз дуже непросто.

– Багатьох наших колег лякає перспектива працевлаштування журналістів з Донбасу. Дехто відверто каже: ви самі винні в тому, що відбулося, їдьте туди і справляйтеся. Коли це кажуть чоловікам, я ще можу зрозуміти, але коли жінкам… На жаль, біда може прийти в будь-який дім, – зазначає він.

Одна з тих співробітників ЛОДТРК, хто переїхав до столиці, – заслужений журналіст України, заступник директора програм радіомовлення Ольга Кузнецова. Нині вона з чоловіком винаймає квартиру, каже: змушена працювати на некваліфікованих роботах, оскільки за фахом влаштуватися неможливо.

– Я приїхала на початку липня, важко було знайти житло, але тоді ще якось простіше ставилися до біженців, ніж зараз. Допомоги від держави ми ніякої не отримали, шукала хоч якісь підробітки. В моєму віці особливо важко влаштуватися, відразу спрацьовує стереотип, що немолода людина не здатна бути просто журналістом та бігати на заходи. Хоча наш досвід роботи в регіональній телекомпанії показує, що одна людина може робити те, що в Києві роблять кілька осіб. Брак бюджетних коштів не давав змогу брати нових співробітників, тому наші колеги тягнули все власними силами,  – зазначає Ольга Михайлівна.

Звукорежисер Юрій Олейніков зараз знаходиться у знайомих у селищі за 100 км від Луганська.

– Звісно, тут роботи для мене немає, бо вона досить специфічна – мультимедійна. Живемо тільки в надії, що ситуація в місті налагодиться. Після захоплення ОДТРК ми ще місяць жили в Луганську, але змушені були виїхати. Я посадив сім’ю в машину і на свій страх і ризик ми поїхали, було страшно виходити з дому, навіть від самого звуку бомбардування вилітало скло в домівках, – розповідає Юрій.

Зауважує: шукав роботу в Харкові, але влаштуватися не вдалося. До того ж, там дуже дороге житло.

– В мене вагітна дружина, тож ми змушені поки жити там, де є можливість. Але без роботи дуже тяжко: тих ресурсів, що в нас були, вистачить ненадовго, – каже він.

Нагадаємо, Український журналістський фонд та Національна спілка журналістів об’єднують зусилля для допомоги журналістам у пошуку роботи. Зокрема, збиратимуть базу резюме колег та пропонуватимуть до розгляду медіа-структурам.

Якщо ви готові запропонувати роботу професійним журналістам, операторам, інженерам телебачення та радіомовлення, уточнити контакти можна за тел.: (044) 234-52-09.