Новини

«Інформагентства перетворюються з виробників новин на фільтр від фейків і пропаганди» — керівник «Українських новин» Денис Іванеско

Український журналістський фонд

З часу виходу на ринок соціальних мереж традиційні медіа — газети, телебачення, радіо й інформаційні агентства втратили монополію на головне джерело новин. Це  призвело до розмивання журналістських стандартів під нові реалії. Всі ці новини, які переглядає читач, — «можуть бути правдою». Але для інформаційних агенцій важливо давати повністю перевірену і достовірну інформацію, тому їх можна назвати «фільтром» від фейків і пропаганди, вважає директор інформаційного агентства «Українські новини» Денис Іванеско. Тож, за його словами, до соцмереж як джерела інформації серйозні ресурси мають ставитися з обережністю.

Денис Іванеско знайомить з роботою редакції, що розташована в адміністративному приміщенні на Еспланадній. Тут же — і конференц-зал, де агенція проводить прес-конференції, круглі столи та інші заходи. У великому ньюзрумі разом працюють журналісти, фотографи, редактори та перекладачі.

- Спочатку ми відводили працівникам різних відділів свої «зони», щоб було зручніше спілкуватися, але потім люди сіли там, де їм зручніше — хтось ближче до кондиціонеру, а хто далі, — усміхається пан Денис.

Співробітники спілкуються між собою за допомогою внутрішнього чату, також є дві редакції у «Фейсбук-месенджері». Тут обговорюються новини, теми, завдання на поточний день, визначається, кому іти на яке завдання.

- Смартфон, за великим рахунком, уже став інструментом, який керує тобою. Це означає, що у нас нема початку і кінця робочого дня. В новинній журналістиці, якщо ти випадаєш зі стрічки десь на дві години, -  це вже погано. Смартфони і планшети — це ті гаджети, якими користуються наші журналісти, коли ідуть на подію. Вони дають можливість пересилати фото та відео відразу з місця події.

- Як змінюється динаміка відвідуваності за останній час? Що впливає на інтерес до ваших новин?

- Кожен мій день фактично починається з  Google Analytics — програми, яка дає змогу власникам сайтів оцінити відвідуваність. Ось зараз ми бачимо, що читають про Стрєлкова, гарячу воду в Полтаві… Хоча влітку зазвичай попитом користуються матеріали про те, де відпочити. Суттєве зростання відвідуваності дав Євромайдан, трагічні події в січні-лютому, вибори Президента, анексія Криму, загострення АТО, катастрофа «Боїнга». Зараз найбільшу відвідуваність дають новини про АТО і війну. За останній рік відбулося багато значних подій, всі вони неординарні, тому більшість інформаційних ресурсів, котрі якісно висвітлювали ці теми, демонструють стійке зростання, навіть попри сезонне падіння відвідуваності, яке мало б бути влітку. Це все дало нам змогу вийти на нові показники: порівняно з лютим, кількість унікальних відвідувачів нашого основного порталу «Українських новин» зросла на 100% і у липні ми мали 1,2 мільйони відвідувачів.

- Яка інформація має найбільший попит? І завдяки чому ви тримаєте свого передплатника та читача?

- Зараз потік інформації дуже щільний, тож важливо дати читачу ту інформацію, якої він потребує. Якщо років 10 тому стрічка новин в насичений подіями день складалася десь із сотні повідомлень, то зараз ми генеруємо 250 — 300 новин на день — це політика, економіка, фінанси, новини секторів бізнесу та інші теми. Кількість інформації зростає щодня, а джерела, з яких вона споживається, змінюються. Це все впливає на долю інформаційних агентств. Раніше було важко уявити, щоб традиційні медіа, скажімо, телебачення, могло посилатися на веб-ресурси, то зараз це норма. Раніше інтернет був «сірою зоною», а зараз по суті це лідер інформаційного ринку. Він витісняє інформаційні агентства з головних джерел новин. Це новий виклик для класичних інформаційних агентств, які зорієнтовані на передплатників.  Крім нас, ще тільки одна національна агенція має значну кількість передплатників і орієнтується на послуги для них. Решта по суті стали на шлях звичайних веб-медіа.  Але і ми розвиваємо веб-портал «Українських новин», щоб йти в ногу з часом.

Ринок змінюється, щільність інформаційного потоку призводить до того, що трансформуються і журналістські стандарти. Якщо раніше класичними стандартами вважалося посилання на три джерела, то зараз навряд чи хтось цього дотримується, оскілки на перший план виходить швидкість і оперативність подання інформації. В  нас є свій гайдбук, яким ми користуємося, звичайно з певними змінами, з початку заснування агентства, тобто 21 рік. Тому наші стандарти стрічки новин — чи не найжорсткіші на ринку: наприклад, у закритій стрічці ми даємо такі заголовки, які завжди повністю розкривають суть інформації: це економить час наших передплатників і дає змогу з першого погляду зрозуміти суть новини.

Варто відзначити, що за ці півроку, поки триває АТО, з часу анексії Криму різко збільшилася кількість  негативної інформацій, новин про жертви. Це впливає на громадську думку, і призводить до «новинної залежності». Людям щодня треба знати, що відбувається — не тільки аби задовольнити свої інформаційні потреби, а й розуміти, куди рухати сім’ю, бізнес і так далі. Ця залежність, цей біль, який відчувають люди від війни має два  виходи. Один з них — це агресія, радикалізація, несприйняття всього ворожого, а другий — хвиля патріотизму. Останній мені імпонує більше, тому ми хочемо підтримати цю хвилю і вже запустили конкурс патріотичної фотографії. Ми бачимо, що багато людей у соцмережах викладають фото тих змін, які відбуваються в Україні: знімки патріотичні парканів, автомобілів, зрештою, одягу. Таких фото безліч. Якщо ми зможемо об’єднати зусилля з читачами, думаю, це буде чудово, адже ці знімки несуть емоцію, а якщо є емоція, то буде і відвідуваність.

Якщо в закритій стрічці новин ми намагаємося максимально позбавитися емоцій, подавати нейтральну інформацію, то для веб-ресурсу це неможливо. Веб-сайт має бути емоційно забарвленим.

- Чи досліджуєте ви якось свою аудиторію?

- Усіх своїх передплатників ми знаємо, регулярно з ними спілкуємося. Щодо аудиторії сайту, то цифрові технології дають змогу побачити всіх відвідувачів — коли людина прийшла на сайт, звідки вона, скільки часу пробула на сайті. Тож враховуємо і їхні побажання. 85% наших читачів з України, на першому місці Київ і мешканці великих міст.

Якщо повернутися до теми споживання інформації, то зараз відбувається така тенденція: споживання інформації переходить у соціальні мережі. Люди старшого покоління вранці за звичкою вмикають телевізор, а люди від 13 до 30 — оновлюють свій акаунт у соцмережі. Веб уже програє соцмережі. Тож ми, як виробник новинного контенту, маємо доставляти інформацію туди, де читачеві зручно. Хоча це не дає прибутків. Ще ніхто не вигадав бізнес-модель, яким чином можна монетизувати територію соцмереж, але там є наш читач. І ми там присутні.

З того, чим можна пишатися — акаунт «Українських новин» у твіттері — найшвидший в Україні. Нам вдалося першими прив’язати твіт до агентських флешів. Флеш — це заголовок топ-новини, який агентство передає одразу, не чекаючи повного тексту повідомлення. Цих флешів не багато — два-три у спокійний день і тільки з найважливіших подій. Як тільки агентство видало флеш у закриту стрічку новин, він одразу генерується як твіт-повідомлення. Швидше за це на ринку нічого немає.

Ущільнення інформаційного потоку вивело на перший план швидкість. Сьогодні неможливо виграти конкуренцію  тільки за допомогою якості контенту, як багато хто вважає. Якщо порівняти стрічки новин різних агенцій та сайтів за минулий день, то десь на 80% вони будуть збігатися. Це означає, що новину треба дати першим. Хто виграє швидкість, той і буде переможцем. Нам тут є чим пишатися. Наприклад, з нашою тотальною генерацією у 250 -300 новин за день у закритій стрічці ми програли в липні лише два дні. Найкращі показники оперативності приносить наша стрічка економіки і фінансів, оскільки спеціалізація агенції — економіка.

- Ви згадали про присутність у соцмережах.  А як ставитеся до соцмереж як джерела інформації?

- Ми стежимо за соцмережами, адже з часу виходу на ринок соціальних мереж традиційні медіа — газети, телебачення, радіо та інформаційні агентства втратили монополію на головне джерело новин. Ще років 10 тому новини дізнавалися здебільшого з телебачення, потім з’явився веб, а вже у нього виграли соцмережі. Це  призвело до розмивання журналістських стандартів під нові реалії. І кінцевий споживач інформації, який постійно перебуває в інформаційному потоці — переглядає різні сайти і репости своїх друзів в соцмережах не може достеменно сказати, чи є те чи інше повідомлення правдою. Всі ці новини, які він переглядає -   «можуть бути правдою». А у інформаційних агентств закрита стрічка новин — повністю перевірена і достовірна. Тому в сучасних реаліях інформагентства перетворюються з виробників новин на фільтр від фейків і пропаганди. Адже кожне повідомлення інформагентства містить посилання на першоджерело — спікера або документ. Тому через це сито не проходять фейки, чутки, пропаганда, повідомлення псевдосвідків й інший інформаційний шум, яким зараз переповнені соцмережі й медіа.

Звісно, як агентство, ми не можемо ігнорувати соцмережі, тому беремо повідомлення лише з офіційних акаунтів, а що стосується повідомлень так би мовити очевидців, то тут треба перевіряти їхні слова.

Є своєрідна піраміда новин: найбільша масова генерація повідомлень відбувається в соціальних мережах, частина з них потрапляє у веб, потім — у традиційні медіа (газети, радіо, інформаційні агентства). Калібрується все це через телебачення. Якщо новина пройде цей шлях, тоді її можна вважати важливою для людини, а не інформаційним шумом.

- У агентстві є свої вимоги до викладу матеріалу?

- Так, ми маємо свій жорсткий гайдбук, працюємо за вивіреними шаблонами. Це стосується закритої стрічки новин. Скажімо, одне з правил: чим коротша назва, тим вона краща. Наш гайдук брали за основу інші ЗМІ, коли розробляли свої редакційні правила і особливо — вимоги до написання новин, бо він справді зручний і перевірений часом. Такі шаблони дають змогу швидше писати і краще сприймати інформацію.

- Як працюєте над великими матеріалами? Хто визначає тематику та спікерів?

- Для того, щоб зробити якийсь матеріал або інтерв’ю, треба два фактори: наскільки тема буде затребувана і наскільки ньюзмейкер є топовим. Якщо в тебе  топовий ньюзмейкер, будь-яке його судження може стати новиною. Але знову ж таки, важливо зробити це першими. Наприклад, ми зробили чи не першими репортаж по завершенню інавгурації Порошенка, він мав гарну відвідуваність.

Ми намагаємося будувати конвергентний ньюзрум, коли журналіст виконує одразу кілька функцій і працює в різних жанрах. Зараз на журналіста йде велике навантаження, він живе в постійному дедлайні. На події він зобов’язаний зробити новину для стрічки новин, якщо щось не відповідає вимогам гайдбуку, пише новину для сайту, крім того, знімає фото і відправляє його в редакцію. Якщо подія того варта, то робить ще й відео. Все це треба ще й запостити в соцмережі. А якщо новина має резонанс — можна зробити репортаж, блог чи публікацію. В такому ритмі працює багато редакцій. І навантаження на журналіста ще буде зростати.

Наші журналісти мають свою спеціалізацію за ринком чи тематикою. Всі державні органи і бізнес-групи поділені між кореспондентами. Це дає можливість побудувати таку систему роботи, щоб нічого не пропустити і залишатись лідером з оперативності.

- Чи є така тематика, якій ви хочете приділяти більше уваги?

- «Українські новини» з часу свого заснування мали економічну спеціалізацію.  Ми хочемо її зберегти і поглибити. Зараз маємо значний потік економічних новин — до 150 в день. Тож хочемо на основі їх відкрити новий сайт «Українські новини. Бізнес». Ним буде займатися журналісти наших економічних і фінансових стрічок новин.

- А штат будете розширювати?

- Поки впораємося своїми силами, економічна ситуація не дає змоги значно розширюватись. Кількість передплатників в інформаційних агентствах почала скорочуватися після кризи 2008 року. Але, вважаю, ми вже досягли чи практично досягли цього дна падіння. Це означає, що за ним має піти зростання. І хто краще до нього приготується той і збере всі вершки. Зараз ми не відчуваємо зараз суттєвого відтоку передплатників, навіть попри війну чи падіння економіки. Є поточні зміни: хтось йде, хтось приходить. Потреба в оперативній і достовірній інформації все одно буде і в медіа і в бізнесу. Тому я вірю, що в інформаційних агентств є успішне майбутнє.

На початку 2000-х з бурхливим розвитком веб-видань почалися прогнози про швидку і неминучу смерть друкованої преси. Минуло 14 років, а газети досі друкують! Можемо подивитися на найбільш розвинутий ринок — США. Там видання, які перейшли повністю у веб, нині в гіршому стані, ніж ті, що всі ці роки тягнули друковану версію і розвивали веб-портали. Тому я впевнений, що довіра до інформаційних агенцій, які мають перевірену і швидку стрічку новин, збережеться.

- Які підходи роботи агенції в регіонах? Маєте власні корпункти чи кореспондентів?

- В «Українських новинах» є представники в усіх регіонах. Десь корпункт, який може дати і фото і відео, а десь лише стрингер, який передає лише тексти новин. Єдиний виняток — стало гірше після анексії Криму. Наш кореспондент, який представиться працівником агентства «Українські новини», позбавлений можливості отримати акредитацію на будь-які офіційні заходи в цьому регіоні. Тому, не маючи змоги працювати відкрито, працюємо за іншими схемами, які дають змогу одержувати інформацію і не наражати наших журналістів на небезпеку.

- Щодо  коментарів на сайті, чи здійснюєте  модерацію?

- Ми були останнім веб-порталом, який дозволяв своїм відвідувачам залишати коментарі без реєстрації. Але після анексії Криму ці коментарі  стали елементом інформаційної війни. Багато часу займало адміністрування мільйонів коментарів, тому ми перейшли на коментарі за попередньою реєстрацією через соцмережі. Це дуже зручний спосіб: краще заблокувати акаунт-бота, ніж стежити за тим, як він намагається обійти наші заборони.

- Чи розвиваєте мобільні платформи?

- Мобільну версію, як і соцмережі, поки неможливо монетизувати. Звісно, відбулася революція смартфонів, багато молодих сучасних людей споживають інформацію через телефон, який завжди з тобою. Мобільні платформи дають аудиторію, але не дають доходу. Це не означає, що ними не треба займатися. Ми над цим працюємо. Думаю, що ситуація зміниться тоді, коли технології дозволятимуть дивитися телевізійний контент через смартфон. Тобто, коли ми будемо переглядати в телефоні той продукт, який зараз дивимося в телевізорі. Це буде революція на рекламному ринку: хто буде краще готовий, той і опиниться в лідерах. Адже зараз більшу частину рекламних грошей в Україні забирає телевізор, а коли якісний контент перейде у мобільні телефони, тоді ці гроші підуть веб-порталам. І мобільні платформи стануть надприбутковими.

- Яка ваша головна порада місцевим інформаційним агенціям та сайтам, що працюють на периферії?

- За регіональними веб-сайтами — майбутнє, бо вони мають свого читача. У кожному обласному центрі вже є один чи кілька цікавих локальних інтернет-видань. На рівні районів і міст цього ще немає. Людям завжди буде цікавіше те, що відбувається у них за вікном, ніж десь там у центрі. Тому варто інвестувати у локальні інформаційні ресурси. Зараз чимало районних газет, які є місцевими лідерами ринку перебувають у державній чи комунальній власності. Якщо влада відпустить ці редакції, а вони в свою чергу, знайдуть сміливість вийти на ринок, опановувати нові технології, то це може дати швидкі зміни інформаційної карти України. Тоді з’явиться новий сильний гравець -  локальні ЗМІ, якого зараз майже не видно. На Заході, місцеві медіа, наприклад, дуже розвинуті, а ми ще не позбулися радянської системи, коли інформація іде з центру в регіони, а не навпаки.