Новини

«ЗМІ повинні працювати так, щоб їхній інформації довіряли більше ніж чуткам»

Український журналістський фонд

Як працювати з тими, хто піддався інформаційній агресії? Як подавати інформацію, щоб їй довіряли? Як достукатися до людей, що знаходилися під інформаційною окупацією та виховати українцями? Ці та інші питання обговорювали представники керівництва області, медіаексперти, соціальні психологи, науковці, журналісти під час круглого столу «Єдина країна. Громадянська єдність, боротьба з сепаратизмом та окупацією, протидія інформаційній агресії на прикладі Дніпропетровської області». Захід відбувся 12 серпня у Дніпропетровську за ініціативи Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, за підтримки USAID через Інтерньюз Нетворк, Дніпропетровської облдержадміністрації та Дніпропетровської обласної організації НСЖУ.

«Сьогодні  ми всі  — влада, мистецька та культурна еліта, засоби масової інформації, громадські організації, просто свідомі громадяни — не чекаючи закінчення війни, повинні об’єднатися і думати про те, як не допустити загострення сепаратизму в інших регіонах. Як досягти громадянського миру та об’єднати країну? Як повернути Крим, Луганську та Донецьку області не тільки територіально, а й ментально? Як виховати українцями (маю на увазі не національність), справжніми громадянами України тих, хто був за  переконаннями чи по нерозумінню, на боці сепаратистів? Над цими питаннями потрібно думати вже зараз, коли продовжується героїчна боротьба за нашу незалежність», — зазначила ініціаторка круглого столу, медіаексперт, менеджер проектів Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Світлана Єременко.

Заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Борис Філатов розповів, що запорукою спокою на Дніпропетровщині є відкрита проукраїнська позиція обласної влади, яка оголосила сепаратизм поза законом та сформувала горизонтальний зв’язок із місцевими засобами масової інформації. «Ми публічні та відкриті, -  наголосив Борис Філатов, — але не для російських журналістів, адже вони пропагандисти».

Щоб повернути Донбас до складу України, навіть не територіально, а ментально, на думку заступника губернатора, перш за все, слід ізолювати мешканців цих областей від російської інформаційної пропаганди.

Про інформаційну політику керівництва області розповів радник губернатора Борис Брагинський. Оскільки виникла необхідність структурувати інформацію про потреби армії, роботу волонтерів, грошові перекази, вирішити цю проблему допомогла саме громадська ініціатива — громадські організації та бізнесмени. Створено сайт http://helpua.info, де зосереджуватиметься вся інформація про події в зоні АТО, про потреби українських військових, волонтерську діяльність. Там  можуть розміщуватися  не лише передруковані матеріали ЗМІ, а й дані з перших вуст, отримані від прес-секретарів підрозділів. Через сайт є можливість навіть переказувати кошти он-лайн.

А ще саме 12 серпня тиражем 5 000 екземплярів вийшов перший номер інформаційного бюлетеня «Народ і армія», спільного проекту Дніпропетровської обласної організації НСЖУ, редакцій газет «Зоря» та «Вісті Придніпров’я», Видавничого Дому «Кераміст». Більшу частину накладу вже передано нашим військовим в зону АТО. Також «Бойовий листок» отримають бійці, які лікуються та проходять реабілітацію у військовому госпіталі та обласній лікарні імені Мечникова.

Про необхідність вибудовування правильної тактики на територіях, які повернено під контроль України, зауважували усі експерти. Дуже важливу, практично вирішальну роль у цьому процесі відіграють саме засоби масової інформації.

«Людям насправді дуже сильно «промивають» мізки. Пару тижнів тому, коли ми увійшли в село поблизу Донецька, один з місцевих жителів підійшов до мене із запитанням: де ваші польські (!) фашисти, американці, негри на танках? І наскільки він був здивований, коли побачив, що більшість хлопців у «Дніпро-1″, майже 80%, — російськомовні», — розповів керівник Штабу національного захисту, командир батальйону «Дніпро» Юрій Береза.

Володимир Білецький, професор, доктор наук, голова Українського культурологічного центру із Донецька зауважив: «Вже сам факт, що проти України розпочали таку жорстку агресію, непрямим чином свідчить про визнання того, що ми просунулись далеко вперед. Іншим шляхом, виходить, нас вже не можуть зупинити. Це таке побічне визнання наших успіхів».

Дуже багато питань від журналістів було адресовано соціальному психологу з Києва Олегу Покальчуку. Як працювати з тими, хто піддався інформаційній агресії? Як подавати інформацію, щоб їй довіряли? Про що і про кого зараз краще писати? Та як допомогти українським військовим якнайшвидше реабілітуватись?

Олег Покальчук зауважив: «Неважливо, як є насправді. Неважливо, як виглядає. Важливо — як здається. Те, як здається людям, є мотивом їхньої поведінки. Коли ви говорите з окремо взятим сепаратистом, ви можете його переконати, бо це індивідуальна психологія. Масова помилка людей, які працюють в медіа, в політиці, в адмініструванні полягає в тому, що вони трансплантують індивідуальну психологію на поведінку мас. А маси поводяться інакше, приймають рішення інакше, думають інакше. Маса не сприймає добрі гуманні раціональні меседжі. Є страх, як мотиватор, є пряник, як стимул. Як це культурно робити — це вже справа журналістів».

Експерт нагадав, що в пропаганді найкраще працює те, що не створюється як пропаганда і не виглядає як пропаганда. Чутка працює краще, ніж журналістська інформація. Тому психолог зауважив, що перш за все засоби масової інформації повинні працювати так, щоб їхній інформації довіряли більше, ніж чуткам.

В Україні сьогодні існує повний дефіцит позитивних фігур. Тому психолог порадив медійникам розповідати про сьогоднішніх героїв, їхні історії. Військовим, які знаходяться на Сході України, в першу чергу необхідна максимальна увага, тепло, відчуття підтримки, розуміння того, що на них чекають вдома.

Підсумовуючи, Світлана Єременко вкотре зауважила, що представники українських ЗМІ в тих умовах, які склалися на сьогодні, повинні дотримуватись журналістських стандартів, Кодексу журналістської етики, подавати лише перевірену, достовірну інформацію, щоб не сіяти паніку, не відповідати на брехню брехнею. Слід усвідомлювати, що в умовах інформаційної агресії, неоголошеної війни роль журналіста суттєво зростає.