Новини

Що таке «мова ворожнечі» у ЗМІ і як вона впливає на аудиторію

Український журналістський фонд

Через лексику, або так звану «мову ворожнечі», може демонструватися чи нав’язуватися негативне сприйняття певних етнічних, релігійних чи інших груп. Саме тому засоби масової інформації  відіграють величезну роль у формуванні картини світу в аудиторії. Про те, які помилки допускають в цьому питанні журналісти, розповідав журналіст Максим Буткевич (проект «Без кордонів») під час тренінгу Інституту розвитку регіональної преси «Ефективні інструменти доступу до інформації та захисту прав журналістів».

- Картина світу в переважній більшості будується на тому, що нам повідомляють інші, в тому числі і засоби масової інформації, — зазначає Максим Буткевич. — Коли в лютому я здавав кров на Станції переливання крові, почув, як дві санітарки розповідали про майдан. Одна іншій казала, що там фашисти і жінки комерційного сексу. Із розмови з’ясувалося, що якраз перед цим вона прочитала безкоштовний примірник газети «Вести», де був матеріал про переміщення цих жінок з Окружної на майдан… Зараз багато людей сприймають те, що діється в Україні, через призму російських телеканалів.

Максим Буткевич наводить цитату Пьєра Бурдьє про телебачення. «Політична небезпека, породжена звичайним використанням телебачення, полягає в особливій здатності зображення виробляти те, що літературні критики називають ефектом реальності. Телебачення показує і змушує повірити в те, що воно показує…»

Тож так звана мова ворожнечі, яка використовується у ЗМІ, може впливати на ситуацію в суспільстві.

Найзагальніше визначення мови ворожнечі — це некоректні висловлювання на адресу етнічних, конфесійних чи певних соціальних груп як спільнот, або/і на адресу конкретних осіб як представників цих спільнот.

Є три види мови ворожнечі — жорсткий, середній та м’який. Жорсткий, що закликає до насильства та дискримінації, зустрічається в медіа рідко.

Середній та м’який — частіше.  Середній вид — це виправдання історичних випадків насильства і дискримінації, ствердження про історичні злочини тієї чи іншої етнічної або релігійної групи. А також — обвинувачення в негативному впливі, спробах захоплення влади тощо. М’який вид мови ворожнечі — це твердження про неповноцінність, моральні недоліки тієї чи іншої етнічної групи, згадка про представників тієї чи іншої групи в принизливому контексті.

Серед помилок, які допускають ЗМІ, Максим Буткевич виділяє використання мовних штампів, назв та самоназв, відсутність перевірки повідомлень, некритичну трансляцію, необережність і недбалість. Зокрема, це може бути плутанина понять і термінів, надання «для балансу» слова тим, хто є виразником ненависті, невдалий вибір тональності і жанру повідомлення.