Новини

Фрілансери мають такі ж права, як працівники редакцій

Український журналістський фонд

Законодавчі зміни, які набули чинності наприкінці квітня, розширюють перелік документів, що підтверджують статус журналіста. Тепер посвідчення творчих спілок визнається на рівні з редакційним посвідченням. Про це розповів медіа-юрист Інституту розвитку регіональної преси Олександр Бурмагін під час тренінгу для журналістів «Ефективні інструменти доступу до інформації та захисту прав журналістів».

Раніше, наприклад, у фрілансерів чи працівників інтернет-ЗМІ, які не зареєстровані як інформаційні агентства, постійно виникали проблеми з доступом до інформації чи відвіданням заходів. Оскільки в законі було прописано, що підтвердити свій статус можна редакційним посвідченням, а посвідчення творчих спілок не визнавалися.

На сьогодні ж людина, яка має посвідчення Національної спілки журналістів, Незалежної медіа-профспілки чи іншої медіа-організації, має такі ж права, як і журналіст із посвідченням редакції.

Також завдяки змінам у законодавстві, засоби масової інформації фактично звільняються від відповідальності за будь-яке цитування. Навіть якщо інформація є недостовірною, але це відповідь на інформаційний запит, повідомлення інформаційного агентства, висловлювання посадової особи чи представника компанії, медіа не нестимуть за неї відповідальність.

- На сьогодні практично за будь-яке цитування ЗМІ звільняються від відповідальності. Якщо ви цитуєте будь-яку фізичну особу, прес-реліз юридичної особи, листи в редакцію, то ви є фактично просто ретранслятором, — коментує медіа-юрист.

Тому засіб масової інформації можуть зобов’язати дати спростування інформації, однак не мають права вимагати компенсації моральної шкоди.

- Але треба мати на увазі, що це стосується дослівного цитування. Якщо ви якось переробили текст, внесли корективи, то ця підстава перестає працювати.

Ще одна зміна стосується спростування недостовірної інформації.

- Раніше говорилося про те, що будь-яка недостовірна інформація вважається негативною. Це давало додаткові можливості позивачам не особливо  не заморочуватися щодо доведення негативних наслідків для себе від поширення інформації. Цю норму викинули із законодавства. Тож на сьогодні позивач зобов’язаний доводити наявність реальних негативних наслідків від поширення того чи іншого повідомлення, — коментує Олександр Бурмагін.