Новини

Журналісти отримали більше прав на таємну та конфіденційну інформацію

Український журналістський фонд

Зміни до законодавства про доступ до публічної інформації розширили права журналістів та посилили відповідальність за неоприлюднення тих чи інших даних чи відмову в їх наданні засобам масової інформації. Ці зміни внесені законопроектом № 0947. Ці зміни, зокрема, зобов’язують правоохоронні органи, прокуратуру, СБУ оприлюднювати інформацію і надавати відповіді на інформаційні запити. Тож тепер ці структури не можуть «прикриватися» своїм особливим статусом. А ще місцеві ради позбавлені права робити свої засідання закритими, тому журналісти мають право безперешкодно туди потрапляти. Про ці та інші правові аспекти роботи розповідали юристи Інституту розвитку регіональної преси Людмила Панкратова та Олександр Бурмагін під час тренінгу «Ефективні інструменти доступу до інформації та захисту прав журналістів», який проходить 23-25 червня у Києві.

Наприклад, у законі «Про місцеве самоврядування в Україні» ст. 16 викладено в редакції, яка передбачає «забезпечення права кожного бути присутнім» на сесіях та зобов’язує оприлюднювати і надавати у відповідь на запити протоколи сесійних засідань. Так само відкритими стають висновки та протоколи депутатських комісій. Крім цього, вказано, що у документах органів місцевого самоврядування і посадових осіб не може бути обмежено доступ до інформації про витрати чи інше розпорядження бюджетними коштами, володіння або розпорядження державним чи комунальним майном.

? Якщо вам відмовляють у доступі на сесію, бо там немає місця, це не ваші проблеми. Нема законодавства, яке каже, що для журналіста не може бути місця, ? коментує Олександр Бурмагін. — Таке часто буває також під час судових засідань, які проводяться в кабінетах суддів. Потрібно чемно, але наполегливо вимагати забезпечити вам присутність.

У законі «Про державну таємницю» із переліку таємної інформації виключено інформацію «про вплив товару (роботи чи послуги) на життя і здоров’я людини». А також внесено зміни, відповідно до яких засекречування документів може відбуватися лише в частині відомостей,  що містять державну таємницю. Решту інформації  на запит журналіста мають надати.

Змінилися, за словами медіа-юристів, правила доступу до статистичної інформації. Тепер навіть ті статистичні дані, які отримані за рахунок коштів замовника, не можуть назвати конфіденційними.  І відмовити в наданні такої знеособленої інформації журналістам не мають права.

Єдиний нюанс полягає в тому, що за копіювання та друк такої інформації можуть правомірно вимагати оплату. Згідно з нинішнім законодавством, 1 сторінка А4 буде коштувати 1,25 грн.

Щоб отримати інформацію з Верховної Ради тепер слід надсилати інформаційні запити на Апарат Верховної Ради. Адже відповідно до законодавчих змін саме він здійснює розгляд та надання відповідей на запити.

У законі «Про здійснення державних закупівель» журналістам та представникам ЗМІ (операторам) надано право безперешкодно бути присутніми на засіданнях комітетів з конкурсних торгів. А відповідна інформація має надаватися на запити ЗМІ.

Що стосується декларацій про доходи посадовців, то їх також повинні безперешкодно оприлюднювати та надавати у відповідь на запити. Захищеною інформацією тут є лише паспортні дані, номер облікової картки платника податків та адреса розміщення майна особи.