Новини

Закон «Про суспільне мовлення» не відповідає європейським стандартам (висновки експертів)

Український журналістський фонд

Закон «Про суспільне мовлення» потребує доопрацювання. Зокрема, є зауваження щодо формування наглядової ради суспільного телебачення і радіо. Такі висновки зробила Експерт Ради Європи Ів Соломон під час круглого столу ГО «Телекритика» «Першочергові дії з впровадження суспільного мовлення в Україні», який відбувся 11 червня.  В заході взяли участь медіа-експерти, представники громадських організацій, народні депутати.

За словами Ів Соломон, стандарти Ради Європи, за якими обираються члени Наглядової ради суспільного телебачення і радіо, не виписані чітко у новому законі, він потребує вдосконалення. Експерт наголосила, що в законі також чітко не прописано незалежність членів Наглядової ради від політиків. Крім того, склад ради має відповідати засадам гендерної рівності та оберігати інтереси нацменшин.

Водночас кількість політичних призначень, на думку Саломон, має відповідати кількості призначень від неурядових організацій. Тож експерт зазначила, що в  законі треба чітко визначити юридичні критерії щодо обрання членів Наглядової ради.

Заступник голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Лариса Мудрак наголосила, що через вимоги закону процес формування наглядових рад не відбудеться швидко.

– У процесі формування наглядової ради важлива громадська активність і громадська позиція. Погоджуюся з думкою, що важливо уникнути політичного впливу. Зараз важливо сформувати уточнені вимоги до кандидатів і громадських організацій – чим зрозуміліші ці критерії, чим більше вони розділені в медійному середовищі, тим легше потім буде говорити про оцінку кандидатів, – зазначила Лариса Мудрак. – Так само, як і в питанні виборів, чим більше прозорості, відкритості, тим легшою буде реалізація.

Голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко зазначив, що серед проблем формування суспільних мовників у регіонах – питання коштів та майна.

– Дуже складна юридична сфера майнових прав для телерадіокомпаній, є багато неоформленого майна. Звісно, все це вирішити непросто, але ми працюємо. Крім того, іде внутрішня дискусія щодо ролі обласних телекомпаній. Адже якщо зараз мова йде про те, що влада передає важелі впливу на регіони, то це буде стосуватися і ОДТРК, – сказав Олег Наливайко.

Втім, попри проблеми, голова Держкомтелерадіо наголосив, що слід іти шляхом суспільного мовлення і роздержавлення. Адже і зараз є проблеми у стосунках влади і ЗМІ.

– Що в Національній спілці журналістів, що на посаді голови Держкомтелерадіо, постійно лунають дзвінки з регіонів, що відбуваються утиски районної преси. Тому вихід один – роздержавлення і створення суспільного мовлення.

Медіа-експерт Євген Глібовицький наголосив, що роль держави в Наглядовій раді має бути розмита. Натомість, повинні бути представники інститутів, які представляють громадянське суспільство: це й релігійні організації, і бізнес.

З цим погодилася керівник проекту «Телекритика» Наталія Лигачова.

– Я згодна, що наглядова рада повинна представляти суспільство, а не тільки медійну галузь. Тому, безумовно, там повинні бути і професіонали-медійники, і люди, які представлятимуть, скажімо, церковні чи молодіжні організації.

На необхідності відкритого обговорення кандидатур наголосив і юрист Інституту медіа-права Ігор Розкладай.

– Потрібно не допустити будь-яких кулуарних рішень щодо кандидатур, щоб не вийшло так: пройшла конференція, де когось обрали, а про це ніхто не знав, – зазначив він.