Новини

Cтарше покоління журналістів сподівається на молодих колег

Український журналістський фонд

Про те, з яким настроєм зустрічають ветерани преси професійне свято та як вони оцінюють сучасну журналістику ми поцікавилися у наших авторитетних колег, які зібралися  на зустріч з головою правління Благодійного фонду «Ветеран преси» Людмилою Ольховською.

Елеонора Золотарьова, фотокореспондент, активіст БФ:

- За останні кілька років, а найбільше — за останні півроку ситуація в країні дуже змінилася. Загалом змінилося ставлення людей одне до одного, ми стали нацією. Навіть мислення в людей стало іншим. Звісно, газетам доводиться нелегко. Тиражі попадали, багато видань закривається, багато — на грані виживання. Але і журналісти теж змінилися в країні. Піднявся дух. Раніше як було? Куди посилали, туди і йшли, було все одно, що знімати. А зараз працюють за покликанням.

Каміла Рєпіна, активіст БФ:

- Дуже шкода, що журналісти змушені працювати в таких важких умовах. Хтось живе, а хтось гине, виконуючи свій професійний обов’язок. І зараз, коли нібито мир в країні, дуже важко журналістам працювати. Наше старше покоління вже пішло з професії, і ми сподіваємося на молодь, яка будує ту країну, в якій хоче жити. І я дуже хочу, щоб День журналіста для всіх нас був святом.

Ганна Яроменюк, член правління БФ:

- Мене дуже непокоїть стан мовної журналістики. Дивлюся телебачення, читаю газети і дуже шкода, що так непрофесійно використовується мова. На жаль, журналістика нині безвідповідальна. Вважаю, що потрібно організовувати спеціальне навчання для журналістів. Хоча, звісно, є зараз і дуже принципові, професійні журналісти, які з честю виконують свій професійний обов’язок. Таких колег треба підтримувати й допомагати їм.

Іван Гресь, активіст БФ:

- День журналіста — це наше професійне свято, і завжди приємно, що є така спільнота, де можна професійно спілкуватися. Звісно, зараз ситуація в журналістиці змінилася категорично. В наш час не було війни. Були, звичайно, труднощі, але було й почуття впевненості в завтрашньому дні. Весь час ми сподівалися на позитивні зміни. І цей оптимізм передавали в матеріалах. А зараз і олігархічний вплив на ЗМІ, і так звана революція. Колишнім журналістам важко примиритися з цим. Але життя триває, і нові покоління будуть працювати. А ми надаємо посильну допомогу в міру своїх знань.