Новини

«Чернігів — місто, де хочеться жити». Так стверджують його жителі

Український журналістський фонд

У цьому переконалися й двадцять представників засобів масової інформації з різних регіонів нашої держави, які минулої суботи (5 квітня) у рамках прес-туру «Україна очима редактора», організованого Українським журналістським фондом, побували в цьому древньому місті. Того ж дня журналісти регіональних ЗМІ стали учасниками відкриття туристичного сезону 2014 року. Та про все по черзі.

Красна площа

Екскурсія до Чернігова тривала лиш один день. На Красну площу, що в центрі міста, ми дісталися з Києва мікроавтобусом «Мерседес» за півтори години. Нас зустрічає гід Юра, одягнений в козацьке вбрання. Пояснює, що назва головної площі міста немає ніякого відношення до червоного кольору, а називається так за свою небачену красу. Площа розташована на перетині проспекту Миру (основної магістралі міста) і вулиць Магістратської, Полуботка та Шевченка.

- Колись, в давньоруські часи, це була територія за межею Чернігова, — розповідає Юра. — Цю міську околицю називали П’ятницьке поле — на честь храму Параскеви П’ятниці, який он стоїть за театром. (Цю діючу церкву ми відвідаємо пізніше — авт.). У ті часи цю місцевість називали Торг, тому і храм ідентифікувався як П’ятниця на Торгу. А на початку 19 століття сюди перевели чернігівський базар, який до цього був розташований у фортеці. З тих пір ця територія почала називатися Базарною площею. Так в центрі площі було зведено великі торгові ряди з галереями та колонами. Згодом навколо неї з’явились адміністративні та торгові будівлі. Нині в перебудованому міському магістраті розташоване обласне відділення Національного банку, в поліцейському управлінні — міська прокуратура, в губернському земстві — облдержадміністрація. Тривалий час Базарна площа не мала твердого покриття. Забрукували її у 1879 році.

У 30-ті роки минулого століття почалася глобальна реконструкція площі. Саме тоді було розібрано торгові ряди та ще ряд будівель. По периметру площі звели споруди готелю «Десна», кінотеатру ім. Щорса, універмагу «Люкс». Площа тоді називалась ім. Куйбишева.

В період Другої світової війни площа дуже постраждала. Більшість будівель було зруйнована. Частину їх відбудували у повоєнний період. У 50-ті роки на площі з’явилися новобудови. В 1959 році постав тут і театр. Нині це обласний академічний український музично-драматичний театр ім. Тараса Шевченка.

П’ятницька церква

Цей храм було споруджено як трапезну церкву П’ятницього монастиря в кінці 12 — на початку 13 століття і названо на честь святої великомучениці Параскеви-П’ятниці (жінки, яка проповідувала християнство язичницьким народам у перші століття нашої ери) — покровительки торгівлі, сільського господарства, сім’ї.

Ця культова споруда має вигляд стрункої башти майже квадратного плану. У давнину інтер’єр храму був оздоблений фресками, до наших днів зберігся фрагмент орнаменту на відкосі віконця. Тоді церква мала два входи: один — для чоловіків, другий — для жінок.

- Доля П’ятницької церкви дуже складна і драматична, — зазначає Юрій. - Вперше вона постраждала від монголо-татарської навали в 1239 році. Зазнала пошкоджень ця пам’ятка і від пожежі 1750 року, після якої її знову відбудували, а фасади прикрасили ліпленням. У 1786 році за наказом імператриці Катерини II монастир було ліквідовано. А келії, трапезну і будинок ігумені, які було прибудовано пізніше, розібрали в 1805 році. Згодом храм зазнав іще чимало руйнувань та перебудов. Проте найбільш він потерпів у роки Другої світової війни: внаслідок вибуху авіабомби був зруйнований наполовину. І тільки завдяки багаторічним зусиллям авторитетного на той час реставратора Петра Барановського церква була реставрована і відроджена у первісному вигляді.

І ось з 1991 року П’ятницька церква — діючий храм Української Православної Церкви Київського Патріархату та улюблене місце молитви багатьох мешканців Чернігова. Та це й не дивно, адже у невеличкій, затишній, віками намоленій церкві по-особливому відчувається благодать і присутність Бога.

А ще до тильного боку цієї святині приходять люди, щоб притулитися до стіни, завмерти на кілька миттєвостей, підняти руку вгору і доторкнутися до каменя, вмурованого в стіну храму трохи вище людського зросту. За повір’ями, цей камінь виконує бажання тих, хто доторкається до нього з вірою в Бога.

- Хто й коли першим дізнався про цей камінь, достеменно невідомо. Так само невідомо, які саме бажання він виконує. Але ажіотаж навколо цього триває продовж кількох років. А це означає, що камінь допомагає, — впевнений Юра.

Я, як іще з десяток осіб нашої групи, доторкнулася до заглибини з каменем і задумала бажання. Чи ощасливить він мене, дізнаюся через п’ять років.

Скульптура Іллі Муромця

Аж ось ми в сквері ім. Б. Хмельницького. Тут відбувається офіційне відкриття скульптури билинного богатиря Іллі Муромця. Цю дерев’яну композицію висотою близько трьох метрів було встановлено за кілька днів до відкриття туристичного сезону. Перед тим, як перерізати святкову стрічку, заступник Чернігівського міського голови Анна Романова подякувала скульптору Андрію Стеценку, комунальному підприємству «Деснянське» та всім партнерам, що долучилися до цього проекту. А також вона пояснила, чому «богатиря» не встановили на Болдиних горах, де, за легендою, було  знайдене його поховання:

- Болдині гори — це територія заповідника «Чернігів стародавній» ,і там розміщення архітектурних форм, не передбачених планом, заборонене, — сказала Анна Романова.

«Чернігів — місто комфортне для мешканців і гостинне для туристів»

Перейшовши на Вал, де встановлено дванадцять давніх гармат, ми стали учасниками відкриття туристичного сезону під девізом: «Чернігів — місто комфортне для мешканців і гостинне для туристів». Під час офіційної частини чернігівцям були вручені подяки і нагороди за внесок у розвиток туризму в місті. Родзинкою цього історико-фольклорного дійства, під час якого актори театру розповіли історію міста, став постріл 13-ї гармати. Традиція ж відзначати відкриття турсезону була започаткована минулого року. За словами організаторів свята, це гарний інформаційний привід прорекламувати місто та привернути до нього увагу. І всілякі забави та розваги тут були незайві. Так напередодні дійства відбувся конкурс краси «Міс туризм-Чернігів 2014?, учасницями якого стали найкрасивіші чернігівчанки.

Фотогалерея

Олена Матвієнко,
«Вісник Переяславщини».