Новини

На Кіпрі весна починається в лютому

Український журналістський фонд

 

Група редакторів регіональних ЗМІ України з 27 лютого по 4 березня здійснила прес-тур на Кіпр у рамках програми Українського журналістського фонду «Журналісти долають кордони» та за сприяння туристичної компанії ТРG. Приймала журналістів на Кіпрі туристична компанія «Attica Holidays».

В’їзд туристів на острів відбувається за спрощеною системою, шенгенська віза не потрібна, діє про-віза. З аеропорту Бориспіль ми прилетіли в Ларнаку за 2,5 години, час — той самий, що і в Україні. Від Ларнаки автобусом поїхали в приморське містечко Лімасол. Там нас поселили в готель St Raphael Beach Hotel 5 («Святий Рафаель» — 5 зірок).

Готель «Святий Рафаель» знаходиться в першій лінії, практично з усіх його вікон видно Середземне море. Інфраструктура — все для відпочинку. Є тренажерний зал, спа-салон, ресторани, бари, майданчик для дітей. Номери — комфортабельні з великими вікнами й балконами. Пляж — піщаний. На Кіпрі поки що лише один готель працює за системою «все включено», решта ж — напівпансіон (сніданок і вечеря). Але якщо ви їдете на екскурсію, в її вартість, як правило, включать обід. Ми також два дні жили в приморському містечку Пафос у чотиризірковому готелі «Athena Royai Beach Hotel» («Афіна Королівський пляж»), якоїсь суттєвої різниці не було. Також з вікон видно море, в номері все, що необхідне для життя туриста.

Кіпр називають островом, де дев’ять місяців триває літо, а три — весна. Період осені дуже короткий, а сніг узимку випадає тільки на вершинах гір у січні та лютому. Цього року кіпріотам не пощастило — снігу майже не було. А для них важливо, щоб падали дощі й сніги, бо на острові немає річок. Кожну краплинку води збирають у сховища, з яких використовують її для пиття, поливу, інших потреб. У готелях кількома мовами написи: «Вода — безцінний дар природи, бережіть її».

Дев’ять тисяч років існує цивілізація на Кіпрі. Хто тут тільки не був: греки, римляни, ассірійці, перси, англійський король Річард Левине Серце (до речі, в 1191 році в Лімасолі він обвінчався з Беренгарією Наварською, яка стала пізніше королевою Англії), хрестоносці, венеціанці, турки, англійці. І кожен народ залишав по собі якісь пам’ятки. Тому на Кіпрі багато екскурсійних маршрутів на різні, навіть найвибагливіші, смаки.

Чотири дні ми подорожували островом Кіпр, бачили весну, яка в Україну прийде хіба що через місяць. Квітнуть жасмин і мигдаль, клумби наповнені різнокольоровими першоцвітами, трава покрила гірські схили — вся рослинність поспішає жити, бо настане літо, посуха, і все, що не поливається, вигорить і стане жовто-сірим. Наш гід Одіссей не втомлювався повторювати, що ми дуже вдало приїхали — весна тільки починається. Надворі весь час було сонячно, температура повітря +18-20, води +18 градусів. Хто не боявся холодної води — купався в морі. У готелях є закриті басейни, а також басейни на території.

«І прийшов би я на острів Афродіти»

Так свого часу називав Кіпр давньогрецький драматург Евріпід. Тут і зараз збереглися «сліди» цієї давньогрецької богині кохання. Недалеко від міста Пафос екскурсантам показують грот Афродіти, де за легендою вона з’явилась із морської піни біля величезного каменя. За три кілометри від каменя знаходяться руїни величезного храму Афродіти, які свідчать про культ її обожнювання тридцять століть тому.

Біля Пафосу туристи також відвідують т. з. «віллу Діоніса» та «палац Тесея». Це — залишки будинків багатих римлян, які датуються ІІІ-ІV століттям нашої ери. У 1962 році кіпрський селянин під час оранки свого поля наткнувся плугом на кам’яну плиту, на якій були залишки старовинних мозаїк. З того часу тут ведуться археологічні розкопки. «Вілла Діоніса» отримала таку назву через те, що на мозаїці зображений давньогрецький бог вина Діоніс, а «палац Тесея» — через те, що на мозаїці — фрагменти давньогрецької легенди про чудовисько Мінотавра, якого Тесей убив.

Кожного року Кіккський монастир відвідує понад 2 мільйони людей

Християни на Кіпрі мають змогу відвідати церкви й монастирі, яких тут велика кількість. Найвідоміший в усьому православному світі Кіккський монастир, або, як його тут називають, монастир Кікку. Назва походить від слова — «кіккі» (зозуля). Він знаходиться на висоті 1200 метрів над рівнем моря. Його заснував у 1080 році візантійський імператор Алексіос Комнінос. Виникнення монастиря пов’язують із кількома легендами. Одна з них — про те, що свого часу тут жив монах-відлюдник Ісайя. Його побив вельможа, що заблудився на полюванні, за те, що монах не показав йому дороги. Повернувшись додому, вельможа тяжко захворів, хворобу сприйняв як кару божу. Він і зробив перші пожертви на будівництво монастиря. Історичні ж джерела свідчать, що саме Алексіос Комнінос надав монастирю автономію й подарував одну  з трьох ікон Панагії (божої матері), яку написав апостол Лука. За більш як дев’ятсот років існування монастир горів чотири рази, востаннє — у 1813 році. Ікону Панагії вдалося врятувати, але з того часу вона повністю закрита срібним окладом. Остання реконструкція монастиря була проведена в 2004-2005 роках. Щорічно монастир відвідують понад 2 мільйони людей. Це місце паломництва кіпріотів і гостей острова. Іконі Божої матері приписують чудодійні властивості, зокрема, й те, що під час засухи вона приносить дощі.

Цікавість викликають і фрески та мозаїки сучасних майстрів, вони виконані в венеціанському стилі.

У місті Ларнака є церква Святого Лазаря — її теж відвідують туристи й паломники. Сучасна Ларнака знаходиться на місці давнього міста-держави Кітіон. Вважається, що Лазар, якого воскресив Ісус Христос, приїхав жити до Кітіона й тут помер. На місці його могили збудували церкву. Нинішня будова датується ХVІІ століттям. Всередині приміщення оздоблене дерев’яною різьбою, могила святого Лазаря — у склепі під церквою.

У селі Омодос є візантійська церква Життєдайного Хреста. Вона заново відбудована в 1930 році. Тут зберігається часточка животворчого хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. У православних церквах на Кіпрі можна не тільки стояти, а й сидіти — тут цілі ряди стільців. На службі Божій, вважають кіпрські священики, треба думати про Бога, а не про свої ноги.

Скатертину в Лефкарі купив Леонардо да Вінчі

Туристи, які приїжджають на Кіпр, можуть відвідати села,  що знаходяться в горах і ознайомитись із життям їх мешканців. Як правило, основний набуток селянам приносять туристи, і двері відкриті для всіх.

Ми побували в селі Лефкара й познайомились із родиною Феодулло. У них у будинку магазин, де продають вироби із срібла, а також знамениті на весь світ лляні мережива «лефкарітіка». Їх вони роблять самі.  Розповідають, що далекі предки нинішніх селян навчились цьому мистецтву у венеційців. Леонардо да Вінчі відвідав Лефкару в 1481 році й купив тут мереживну скатертину для алтаря кафедрального собору в Мілані.

Стелла Феодулло (28 років) займається виготовленням мережив з дитинства, як і її мама. Каже, що справжнє мереживо виготовити важко, серветку довжиною 1 метр, шириною 50 сантиметрів вона виготовляє три місяці. Продає за 500 євро. Маленькі серветочки можна купити за сотню.

Вироби зі срібла в магазині теж коштують недешево. Малесенький перстеник — від 50 євро.

Село Омодос славиться своїми виноградниками. Ми відвідали невеликий винзавод родини Афенодоросів. Вони випускають кілька сортів вин під брендом «Геролем». Всього на рік близько 40 тонн. Сімейний бізнес на початку минулого століття розпочав дід, продовжив батько, а тепер ним займаються два брати. Виноградники їхні ростуть на площі всього 20 гектарів. Вина їхні ми дегустували, знавці казали, що вони дуже смачні, особливо своїм ароматом сподобались білі. Виноробством на Кіпрі займатись непросто, якість вин повинна відповідати стандартам Євросоюзу, обов’язково повинні бути всі ліцензії, а також потрібно вказати ринки збуту. Родина Афенодоросів пишається кількома дипломами, які отримали їхні вина на міжнародних конкурсах. Дипломи — в рамках на стіні. Всі вина — в пляшках із фірмовими наклейками.

На карнавалі в Лімасолі гуляють всі кіпріоти

Наш гід Одіссей 1 березня знову сказав, що нам пощастило. Бо в неділю, 2 березня, останній день Масляниці, й у цей день у Лімасолі — величезний карнавал. І ми туди поїхали. Карнавал — це свято всіх кіпріотів, сюди з’їжджаються люди з усього острова, святкове дійство триває з 12-ї дня до пізньої ночі. Гід Лариса, яка нас супроводжувала, роздала всім учасникам карнавальні перуки, окуляри, шапочки — і ми пішли в натовп. Це було величезне свято з музикою, з яскравими оригінальними костюмами, танцями й піснями. Всі учасники карнавалу — від малюків до старших жінок і чоловіків — веселились від душі. Люди, які не йшли центральною вулицею в колонах, стояли на тротуарах і обсипали учасників карнавалу конфеті, бризкали на них різнокольоровими силіконовими спреями. За ті дві з половиною години, що ми були на карнавалі, вулиця стала білосніжною, — всю конфеті заслало. Всі сміялись і раділи. У колонах було багато персонажів з комп’ютерних ігор, з відомих рок-гуртів та кінофільмів. А ще, що особливо запам’яталось, було багато «політичних» персонажів. Тут і «Кредит» і «Євросоюз», причому в кількох варіантах. Кіпріоти, судячи з усього, не дуже комфортно себе почувають в об’єднаній Європі.

У серпні в Лімасолі проводиться фестиваль вина. Гіди жартують, що деякі туристи губляться на цьому фестивалі днів на три. Вино ллється рікою, і куштують його безкоштовно.

Що треба скуштувати, що привезти на подарунки.

Сказати, що кіпріоти готують смачну їжу, це дуже неємко і, мабуть, образливо для господарів. Вони готують дуже багато дуже смачної їжі. У ресторанах готелів, де ми жили, неможливо не те що все скуштувати, терпіння не вистачає навіть передивитись усе, що приготували. Але є особливі кіпріотські страви, які необхідно скуштувати, щоб зрозуміти, що ж це таке — кулінарія острова.

Клефтико (крадене м’ясо). Це баранина, приготована в спеціальній печі, м’яка й дуже соковита. Давня страва, назва якої пояснюється тим, що кіпріоти крали в турків овець, і щоб ті не помітили, де вони їх смажать, у невеликій печері розігрівали каміння, клали м’ясо й закривали дірку каменем.

Меззе. Страва з великої кількості м’яса або риби різних сортів. Подається після різноманітних закусок, які входять у комплекс цієї страви. Гіди попереджують, щоб не наїдались закусками, бо попереду ще основна страва, та хто ж їх слухає?

На Кіпрі треба обов’язково скуштувати вино «Коммандарія». Це солодкий десертний напій. Першими виробниками вважаються лицарі-тамплієри і король Річард Левине Серце.

І звичайно ж, той хто любить міцні напої, повинен випити хоч чарку зіванії. Це — кіпрська горілка, найміцніша — 49-градусна продається в монастирі Кіккос.

Окрім вин та зіванії, з Кіпру на подарунки можна привезти «лефкаритику», але це вже для когось дуже дорогого, бо, як я писала вище, невелика серветка — 500 євро, а велика скатертина потягне й на 1000. Але можна маленьку серветочку — від 15 євро.

Кераміка — оригінальна й недорога (4-10 євро). Різноманітні вазочки, чашки, глечики, розписані сценами з античної міфології.

Фігурка ослика — один із найпопулярніших символів Кіпру. Їх бачиш скрізь, вони зроблені з найрізноманітніших матеріалів. Ціни — від 6 євро.

Можна також привезти кіпрські солодощі — різноманітні горішки в меду — це нагадує наші казинаки.

Шість днів ми прожили на Кіпрі, не хотілося залишати острів, на який уже прийшла весна. Мимоволі ми заздрили людям, які приїдуть сюди після нас, адже попереду — високий сезон. І кіпріоти чекають українців, вони сподіваються, що сюди приїде щонайменше 115-120 тисяч наших земляків. Кіпр перестав бути курортом для багатих, тут можна відпочити за невеликі гроші.

Зверніться в туристичну агенцію ТРG
(www.tpg.ua, info@tpg.ua, тел. 044-545-44-44),
і вам підберуть тур, який вас повністю задовольнить.

Галина Карпенко
«Вісник Переяславщини»
Фото Олександра Марєнкова («Вечерняя Макеевка)

Фотогалерея поїздки