Новини

Про туризм, освіту і нетерпимість у суспільстві

Український журналістський фонд

Журналісти і політики обговорили гострі теми

Буквально відразу після травневих свят Партія регіонів ініціювала серію мітингів «У Європу — без фашистів», які стартували в різних областях 14 травня і завершилися фінальним маршем у Києві 18 травня. Напередодні столичного маршу народний депутат від Партії регіонів і активний учасник руху Вадим Колесніченко розповів журналістам, які цілі проголошують організатори, збираючи людей на свої акції.

Вадим Колесніченко звернув увагу, що «в країні склалася не зовсім нормальна ситуація». «Мені доводиться багато їздити по країні. Люди безпосередньо заявляють мені, що вони готові озброюватися, щоб захистити себе і свої сім’ї, — переконує народний депутат. — Щороку Український інститут соціології АН України проводить дослідження напруженості в суспільстві. Так от, за 20 років рівень нетерпимості росіян до українців та українців до росіян виріс у 5-7 разів, до євреїв — у 10 разів, до ромів — у 15 разів. Якщо цей «індекс ненависті» зростає до 20, то вже можна говорити про початок відкритої громадянської війни. Країна, по суті, потрапила на порохову бочку, і велика група ідіотів намагається цю бочку підпалити!»

Народні депутати, які стали гостями Медіа-клубу, розповіли також про законопроекти, які подані на розгляд Верховної Ради. Лідер українських комуністів Петро Симоненко, зокрема, розкритикував реформу освіти, яку проводить влада, фактично знищуючи минулі напрацювання. «Радянська система освіти була не тільки передовою, але і доступною для кожного, — каже Петро Симоненко. — Вона давала фундаментальні знання, спонукала аналізувати і робити висновки. Наші школярі та студенти займали перші місця на міжнародних олімпіадах з природничих і гуманітарних предметів. Завдяки рівню підготовки фахівців у вищій школі, нам вдалося тримати пальму першості в аерокосмічній галузі, стати першопрохідцями в галузі кібернетики та інформаційних технологій. На весь світ гриміли досягнення вітчизняної науки. Імена Глушкова, Корольова, Богомольця, Амосова, Патона, інших видатних вчених знали далеко за межами України».

Нинішній владі не потрібні самодостатні, мислячі і здатні до аналізу люди. У цьому першопричина занепаду освіти, вважає лідер комуністів.

У травні депутати розпочали прийняття законів, спрямованих на зміцнення євроінтеграції. Про суть дискусій навколо документів, на прийнятті яких наполягає Європейських Союз, розповів журналістам народний депутат від Партії регіонів, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник.

Один із таких важливих законів стосується притягнення до кримінальної відповідальності юридичних осіб. «Для нас це нова практика, — зазначає В.Олійник. — Цей законопроект «завис», шукаємо формулу, щоб через нього не можна було проводити рейдерське захоплення майна. Але загальна мета закону зрозуміла — у корупційних оборудках задіяні не тільки фізичні, але й юридичні особи, які також мають відповідати за свої дії. І цим документом передбачені санкції — арешт майна, конфіскація, позбавлення ліцензії на певний вид діяльності тощо. Цей законопроект — з переліку вимог Європейського Союзу, але ми поки не дійшли згоди щодо нього».

А що вже прийнято? Низка змін до законів, спрямованих на посилення боротьби з корупцією. «Ми чіткіше виписали поняття про рідних і близьких, щоб не було конфлікту інтересів, коли керівник і підлеглий є родичами, — наголошує народний депутат. — Хоча навряд чи нам колись вдасться прописати таку категорію, як куми. Хоч іноді вони вагоміші у корупційних стосунках, ніж рідні брати і сестри».

Більше того, прописали законодавчо, що податкові органи мають право перевірки не тільки прибутків, але й видатків. «Але не треба бути наївними — встановлення правил не дає миттєвого результату. Це тільки інструментарій для досягнення цілей», — вважає Володимир Олійник.

Гостем Медіа-клубу «На власний погляд» у травні став також Берат Їлдиз , Аташе з питань культури та інформації Посольства Туреччини в Україні.

На своїй посаді в Україні Берат Їлдиз працює майже чотири роки. Він об’їздив всю Україну і бачить чимало спільного між нашими державами.

«Донедавна українські туристи їздили переважно до Анталії, але останнім часом ми відзначаємо зростання інтересу до Стамбулу, — розповідає Б.Їлдиз. — Торік Туреччину відвідали 640 тисяч українських туристів, із них 325 тисяч побували в Анталії, а близько 200 тисяч українців подорожували до Стамбула. За 4 місяці 2013 року ми бачимо зростання кількості туристів з України до Стамбула на 35%. З семи міст України є прямі рейси туди».

Звісно, відіграло свою роль і скасування візового режиму між країнами. І це важливо не тільки для українських туристів. У 2012 році, після скасування віз, кількість турецьких туристів, які відвідали Україну, зросла на 55% у порівнянні з 2011 роком — загалом їх було 117 тисяч. «Цього року, сподіваємося, буде 150 тисяч турецьких туристів», — каже аташе. Турки загалом дуже цікаві до світу, близько 10 мільйонів турецьких громадян щороку виїжджає за кордон, і серед них чимало таких, які подорожують до близько розташованих країн — Хорватії, Грузії. У них може викликати інтерес український Крим. Поки що там недостатньо розвинена інфраструктура, але цей регіон має великий потенціал, переконаний дипломат.