Новини

Вибори закінчилися. Що далі?

Український журналістський фонд

Медіа-клуб «На власний погляд» відновив свою роботу після короткої перерви і провів перше засідання у 2013 році. Після парламентських виборів інтерес журналістів і політиків до обговорення гострих політичних та соціально-економічних тем не знизився. У роботі клубу 8 лютого взяли участь 50 представників регіональних ЗМІ.

Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов прокоментував учасникам ситуацію в Верховній Раді. На його думку, уже незабаром робота парламенту буде запущена. «Будь-яка війна закінчується миром. І ми приступимо до роботи. У тому числі й тому, що нам необхідно дуже швидко реагувати на економічну кризу, яка зараз спостерігається у світі. Нам необхідно вносити зміни до бюджету, затверджувати параметри співпраці зі світовими фінансовими інститутами. Без підтримки Верховної Ради уряд в цьому напрямку рухатися не може. Блокування роботи парламенту негативно впливає на економіку, імідж країни у світі та можливості поліпшити життя людей».

Лідер фракції Партії регіонів переконаний: «Ми пройдемо шлях, який проходили всі європейські країни. Італія, наприклад, чотири роки вирішувала питання персонального голосування. Ми це зробимо швидше».

На думку О.Єфремова, депутати від меншості не прорахували всі питання і просто заблокували трибуну. Кожен день роботи депутатського корпусу коштує 2 мільйона 300 тисяч гривень, і ці гроші просто вилітають у трубу. І питання не вирішуються. «Ми повинні визначити, хто буде нести за це відповідальність, — вважає депутат. — Законом про регламент заборонено блокування трибуни, і зараз фракція Кличка порушує цей закон. Згідно Конституції, голосування — це не право депутата, а його обов’язок. Представники опозиції приходять вранці, помітингували і розбіглися, залишивши кілька чоловік кричати на більшість. Вони ще не розуміють, що їм доведеться потім зіткнутися з проблемою трудової дисципліни, коли через часте блокування депутати просто відвикнуть постійно працювати в парламенті».

Лідер фракції комуністів у парламенті Петро Симоненко закликав журналістів підтримати ідею його партії щодо проведення референдуму з питання вступу України до Євросоюзу або Митного союзу.

Виступаючи на засіданні Медіа-клубу «На власний погляд», П.Симоненко заявив, що з боку ЄС іде прямий диктат Україні — що вона повинна робити і як. «І не йдеться там, що ми, мовляв, розглядаємо вас як рівноправних партнерів в Європейському Союзі, що ми готові допомогти вам вирішити ті проблеми, які у вашій державі дуже гостро постали».

Крім того, на думку П.Симоненка, ЄС не враховує внутрішню ситуацію в Україні, де прихильників вступу в Митний союз не менше, ніж прихильників євроінтеграції. Тому будь-яке нав’язування однозначних рішень може лише поглибити внутрішній розкол України.

Підприємець-мільйонер, теле- і радіоведучий, бізнес-тренер Геннадій Балашов виступив із закликом запровадити економічну диктатуру і скасувати всі податки на території країни, окрім одного-двох найпростіших. Інакше, попереджає він, ми не матимемо майбутнього тут і нас врятує тільки еміграція: Хтось дуже добре сказав: «У нас виник клас працюючих жебраків». У бюджетній сфері люди отримують 200-300 доларів. За західними зразками це абсолютне жебрацтво, але цей клас в Україні величезний. Це не тільки вчителі, наприклад, в Міністерстві соціальної політики працює 180 тисяч чоловік, порахуйте, скільки задіяно в армії, яка нас не охороняє… Зараз потрібно ставити мету — зробити так, щоб люди заробляли гроші. Потрібно зменшити бюджетні витрати на 2/3, закрити всі держпрограми, тому що це чистісіньке злодійство. Так, будуть постраждалі люди, які зайняті в бюджетній сфері, будуть скривджені. Але це неминуче. Нам потрібна економічна диктатура хоча б на 4 роки. Хтось повинен взяти на себе відповідальність, відкрити кордони і зробити так, щоб сюди потекли гроші. Задумайтеся, яка причина того, що гроші течуть у певні країни і міста? Тому що там безпечно і вигідно, інших причин немає. І ви, якщо заробили б мільйон, вклали б у безпечне і вигідне місце, щоб примножити гроші. Це природна для людини, для будь-якого підприємця поведінка».

За словами Г.Балашова, ідею безподаткової держави він пропагує вже більше 10 років. «Але народ голосує за тих, кого бачить у телевізорі і за олігархів-сировинників. Порожні гасла діють сильніше здорового глузду».

Тему суцільної бідності прокоментував також заступник Голови Федерації профспілок України Сергій Кондрюк. Цього року 20 лютого в Україні вдруге відзначається День соціальної справедливості, і профспілки бачать п’ять проблем, які стримують зростання добробуту. Перша — це тіньова зайнятість. Не платять соціальні внески від 30 до 60 відсотків підприємств. Щонайменш третина української економіки знаходиться у тіні, а відтак їх працівники позбавлені елементарних прав і можливості соціального захисту.

Друга проблема — система оплати праці. Уже багато років держава не доплачує освітянам, медикам, працівникам культури, державним службовцям.

Третя — несправедливе оподаткування, коли бізнес платить податків зі своїх капіталів менше, ніж працівник зі своєї зарплати. Водночас доля зарплати у структурі собівартості продукції у цілому по Україні складає лише 7-9 відсотків. Для порівняння: в інших країнах це не менше 35 відсотків. Тобто український бізнес втричі не доплачує працівникам за результатами їх праці.

Четверта — це несправедливі ціни, тарифи та якість послуг. Зараз в Україні поширена так звана енергетична бідність. На жаль, у більшості українців немає доступу до повноцінних та якісних комунальних послуг.

Несправедливі пенсії та пенсійна реформа — це п’ята проблема соціальної несправедливості. Парадоксом української економіки є те, що працюючі люди є бідними через те, що у середньому доході українця частка заробітної плати складає менше ніж 40 відсотків, вся решта — соціальні виплати. Ключова несправедливість тут у тому, що значна частина українців не здатна заробити собі на повноцінну та гідну пенсію.

Бідність і нестабільність примушують громадян шукати миттєвої матеріальної вигоди під час виборчих кампаній, і дедалі частіше вони погоджуються продавати свої голоси. Про брудні технології парламентських виборів розказав журналістам відомий політолог, віце-президент Української ліги зв’язків із громадськістю Денис Богуш, який узагальнив приклади з різних регіонів.

Крім того, він прокоментував порядок денний Економічного форуму в Давосі, підкресливши, що поки Україна та її керівництво стоять поза актуальними проблемами, які хвилюють світову спільноту. Якщо для України найбільш актуальним питанням є збереження економічної стабільності, то для відомих учасників Давоського форуму в 2013 році була запропонована така програма «Глобальні ризики»: нестримне глобальне потепління, яке призводить до непередбачуваних стихій по всій планеті, істотне підвищення обсягів інформації, які може сприймати людина, вплив геотехнологій на клімат, старіння населення і зростання витрат на довгожительство, висока імовірність відкриття позаземного розуму, що вплине на психологічний стан людей.

А тепер, запитує політолог, задамося питанням: які з перерахованих вище глобальних проблем хвилюють українське суспільство, уряд, парламентаріїв і простих громадян? І чи проводяться з цих тем ґрунтовні дослідження?