Новини

Зростає роль громадянського суспільства

Український журналістський фонд

«У рік парламентських виборів загострюється боротьба за симпатії виборців», — відзначили гості січневого засідання Медіа-клубу «На власний погляд».

«Соціальна підтримка — це те, чого не купиш за жодні гроші. З нею політики можуть проводити будь-які реформи», — зазначила народний депутат Олена Бондаренко, виступаючи перед представниками регіональних ЗМІ.

О.Бондаренко розповіла про результати роботи Верховної Ради на минулій сесії, а також прокоментувала зміни у законодавстві, які стосуються роботи журналістів. Так у 2011 році депутатами був ухвалений закон про доступ до публічної інформації, який значно полегшив роботу при підготовці статей. Крім того, журналісти інтернет-видань були зрівняні в правах з журналістами традиційних ЗМІ.

На думку Олени Бондаренко, недавнє рішення Конституційного Суду, який встановив, що збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди є втручанням у її особисте і сімейне життя і допускається виключно в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини, повністю кореспондується з законом про доступ до публічної інформації та законом про захист персональних даних.

«І у чиновників є особисте життя, — наголосила вона. — Критики кажуть, що цей закон захистить чиновника, забуваючи, що насамперед цей закон захистить кожного з громадян, незалежно від статусу. Кажуть: у чиновника повинен бути менший захист на інформацію про особисте життя. А закон і визначає менший захист — чиновник в обов’язковому порядку заповнює декларацію. Коли йдеш на вибори і шукаєш ту саму соціальну підтримку, то ти готовий розкритися як людина — через свою сім’ю, дітей. Але це тільки право, а не обов’язок. Не можете примусити людину раптом заговорити про свої хобі, захоплення, дружину».

Народний депутат і перший заступник голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації, О. Бондаренко розповіла про те, як визначити межу між особистим і публічним: «Якщо у чиновника є коханка, це його особиста справа до того моменту, поки вона не починає впливати на прийняття його рішень на роботі. Якщо він допоміг своїй коханці виграти тендер, то це, звичайно, публічні гроші, це впливає на економічний добробут, це важлива інформація. Але є й інші ситуації. Я читала в газеті статтю про керівника Київської міськадміністрації, в якій вказали, де він живе, куди зараз поїхала його дружина і коли він виносить сміття. Чи можна таку інформацію надавати публічно без згоди самої людини?»

Про роль громадянського суспільства розповіла Голова Союзу жінок України «За майбутнє дітей» Валентина Семенюк-Самсоненко. На її думку, байдужість — найлютіший ворог. «Забрали заощадження — ми промовчали. Не видали зарплату — знов промовчали або поплакалися один одному. Завтра когось незаконно звільнять з роботи — знову мовчання. Ми самі своїм мовчанням і байдужістю розбещуємо владу. А їй треба постійно нагадувати про нас і наші права. Нагадувати, що люди врешті-решт просто хочуть жити по-людськи».

«Якби я не вірила в те, що, об’єднавшись, ми можемо змінити життя в країні на краще, я б не займалася громадською діяльністю», — заявила В.Семенюк-Самсоненко.

Громадські організації — це ті, які мають дихати в потилицю політичним партіям, політикам, брати під контроль виконання передвиборчих програм. Саме таке завдання бачить перед собою Союз жінок «За майбутнє дітей».

У роботі Медіа-клубу також взяли участь керівники підрозділів Державної екологічної інспекції. За їх словами, до 70% порушень, які стосуються забруднення навколишнього середовища, зафіксовані внаслідок перевірок звернень громадян, тому співпраця з громадськістю є ключовою у роботі інспекції.


Додати коментар