Новини

Сьогодні – Міжнародний день припинення безкарності за злочини проти журналістів

Український журналістський фонд

З 2006 по 2017 роки у світі вбито понад 1000 журналістів. Уперше 2017 року більшість журналістів (55%) було вбито в країнах, де немає збройних конфліктів.

Безкарність щодо злочинів проти журналістів кричуща: лише одна справа з десяти доходить до суду.

Ці висновки наводяться в останній Доповіді ЮНЕСКО про безпеку журналістів і загрозу безкарності, опублікованій з нагоди Міжнародного дня припинення безкарності за злочини проти журналістів, 2 листопада 2018 року.

Організація Об’єднаних Націй відзначає Міжнародний день з 2013 року. Цей День дає можливість оцінити результати зусиль, спрямованих на гарантування безпеки журналістів під час виконання ними службових обов’язків, а також на боротьбу з безкарністю за злочини, жертвами яких часто стають працівники ЗМІ. У попередні роки досягнуто певного прогресу в підвищенні обізнаності громадськості з цих питань. Проте наведені цифри нагадують про потребу й далі працювати над тим, аби пролити світло на вчинені злодіяння.

182 журналісти загинули під час виконання своїх службових обов’язків у 2016–2017 роках. Цьогоріч ЮНЕСКО зареєструвала 86 убивств журналістів у період з 1 січня по кінець жовтня 2018 року.

«Боротьба з безкарністю є невід’ємною частиною зусиль щодо забезпечення свободи вираження поглядів, свободи преси і надання доступу до інформації. Зміцнення безпеки журналістів, які ризикують своїм життям, щоб донести до нас інформацію, – не тільки наш прямий обов’язок, а й виклик демократії», – заявила генеральний директор ЮНЕСКО пані Одрі Азула з нагоди Міжнародного дня.

Другий факт, що заслуговує на увагу: кількість жінок-журналістів, які загинули під час виконання своїх службових обов’язків, зросла за останнє десятиліття. Так, 2017 року ЮНЕСКО зареєструвала найвище число вбивств жінок-журналістів з 2006 року – 11. У Доповіді Генерального директора також зазначається, що журналістки більш уразливі до погроз, пов’язаних з гендерною приналежністю. До таких загроз відносять сексуальні домагання, а також словесні образи й залякування в Інтернеті.

У зв’язку з цим Генеральний директор ЮНЕСКО заявила: «Наша прихильність до боротьби проти конкретних загроз, які зачіпають безпеку жінок-журналістів, повинна бути однозначно посилена».

Більш того, саме місцеві репортери, які проводять розслідування на теми корупції, криміналу та політики, становлять 90% журналістів, убитих 2017 року. Проте ці вбивства висвітлюються в ЗМІ набагато рідше, ніж загибель іноземних журналістів.

З нагоди Дня ЮНЕСКО розгортає глобальну кампанію #ІстінаНіколиНеВмирає, розроблену безкоштовно креативним агентством DDB в партнерстві зі ЗМІ (#EndImpunity і #JournoSafe і #TruthNeverDies).

****

У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй прийняла Резолюцію A / RES / 68/163, (link is external), у якій проголосила 2 листопада Міжнародним днем припинення безкарності щодо злочинів проти журналістів. Резолюція закликає держави-члени здійснювати конкретні заходи з протидії культурі безкарності. Дату обрано на пошанування пам’яті двох французьких журналістів (Жіслeн Дюпон і Клод Верлон), яких убито в Малі 2 листопада 2013 року.

Як повідомляють у Національній спілці журналістів України, у спеціальній доповіді ЮНЕСКО «Безпека журналістів та небезпека безкарності» (2018) до списку зі 1010 загиблих у світі протягом 2006–2017 років журналістів, включено 10, які загинули на території України. Зокрема, це В’ячеслав Веремій, Сергій Ніколаєв, Олесь Бузина (Україна), Андреа Роккеллі (Італія), Андрій Миронов, Ігор Корнелюк, Антон Волошин, Анатолій Клян, Андрій Стенін (РФ), Павло Шеремет. Серед 10 згаданих загиблих журналістів більшість – представники російських ЗМІ, які 2014 року перебували в зоні бойових дій, спричинених початком окупації Донбасу.

Джерело: НСЖУ